Розділ 50: Зустріч, яка має назву 'P.A.R.A.D.O.X'

Після затишного сніданку з матір'ю Зеро неспішно піднявся з-за столу.

Тепла домашня атмосфера, аромат свіжоприготовленої їжі й лагідний голос матері — усе це створювало відчуття спокою. Але сьогодні був особливий день.

Сьогодні був останній екзамен.

— Я повернуся після екзамену, мамо, — промовив він, кидаючи погляд у її добрі очі.

— Буду чекати, Зеро, здивуй їх, як завжди — вона м'яко усміхнулася, проводжаючи його поглядом.

Зеро телепортувався до своєї кімнати. Навколо панувала тиша, що контрастувала з напругою, яка ширилася в усьому університеті.

— Нарешті.

Легка усмішка з’явилася на його обличчі. Фантоматія. Віртуальний світ, де він міг показати трішки більше своєї сили.

Як тільки він вийшов із гуртожитку, його зустрів знайомий хаос.

Десятки студентів чекали на нього біля входу, їхні обличчя світилися від захоплення та цікавості. Вони вже звикли до його присутності, проте ажіотаж не зникав — навпаки, з кожним днем цікавість лише зростала.

Сьогодні заняття були скасовані через фінальний екзамен.

Університетська адміністрація готувалася до масштабного оголошення. Вони вже знали, що після цього дня світ дізнається ім’я Зеро. Його статус буде офіційно закріплений. І хоча результатів ще не було, ніхто не сумнівався: ранг SSS був найменшим можливим результатом для нього.

Студенти перешіптувалися:

— Це він !

— Він здає фінальний екзамен сьогодні !

— Яка ж у нього сила ?

Біля гуртожитку стояв декан.

— Сьогодні особливий день, бажаю вам удачі — промовив він з легкою посмішкою.

Зеро зберігав спокій, проходячи крізь натовп. Їхні погляди, шепіт — усе це було для нього звичним. Він бачив знайомі обличчя:

Нола. Вона виглядала щасливою, її очі випромінювали захоплення.

Чжу Чан. Його погляд був важким, сповненим підозри, неначе він намагався розгадати таємницю Зеро.

Коли вони підійшли до екзаменаційного штабу, декан зробив жест рукою, вказуючи на вхід.

— Прошу, до останнього екзамену.

Усередині штаб був майже порожнім, лише кілька найважливіших осіб спостерігали за процесом.

На вході в кімнати стояли директор і монарх. Щойно Зеро увійшов, вони миттєво віддали честь.

В їхніх очах світилися повага та шана. Вони розуміли, що сьогодні будуть свідками історії.

Зеро кивнув їм у відповідь і спокійно пройшов уперед, відчуваючи погляди, що стежили за кожним його рухом.

— Знову це дежавю.

Легка усмішка з’явилася на його обличчі. Він уже проходив через це.

Зеро впевнено зайшов усередину екзаменаційного штабу.

Його погляд миттєво зафіксував знайому постать — професор Ед, який, побачивши його, миттєво кинувся назустріч, ледве не перечепившись об власні ноги.

— Сер Зеро ! — вигукнув він, коли двері зачинилися за спиною студента.

Його очі горіли захопленням, а обличчя відображало справжній трепет.

— Це було неймовірно ! — Ед навіть розкинув руки, ніби намагався описати щось грандіозне. — Ви були неперевершені, ваша сила та майстерність просто приголомшливі ! Ви — найсильніша людина, яку я коли-небудь бачив!

З цими словами професор глибоко вклонився, демонструючи найвищу повагу.

Зеро бачив подібне вже не раз, але не міг заперечувати — було приємно чути такі слова.

— Дякую вам за тренування фантомів, — продовжив Ед, не піднімаючи голови.

Всі інші професори та помічники, які були в залі, зробили те саме, висловлюючи свою вдячність.

Зеро усміхнувся.

— Я зробив лише те, що було потрібно, — відповів він, залишаючись спокійним.

— Так, і ми неймовірно вдячні вам за це, сер ! — підтвердив Ед, вирівнюючись.

Він поспішно змахнув рукою, ніби щось пригадав.

— Тож не будемо марнувати ваш дорогоцінний час ! Прошу за мною, я зараз поясню, як буде проходити ваш останній екзамен.

Ед швидко рушив уперед, ведучи Зеро до великої чорної капсули, яка була встановлена в центрі кімнати. Вона виглядала схожою на ту, яку він вже використовував раніше, проте її поверхня мала гладкий, дзеркальний відблиск, що змінював кольори залежно від кута зору

— Ви вже здавали екзамен у схожій капсулі, — почав пояснювати професор, вказуючи на неї рукою.

— Але ця… — він підняв палець угору, наголошуючи на важливості сказаного.

— Це зовсім інший рівень

Зеро подивився на капсулу, дозволяючи професору продовжити.

— На першому екзамені ми використовували капсулу виключно для активації та аналізу всіх ваших розумових процесів, а також щоб відразу аналізувати ваш стан здоров'я. Основним контролером тоді виступала AVI — наш віртуальний асистент.