Розділ 43: У тебе нема права говорити про силу

Усі екзаменатори, які погодилися взяти участь у тесті для Зеро, отримали попередження про його здібності.

Інтернет був переповнений чутками та відеозаписами, де Зеро демонстрував свої надзвичайні можливості, викликаючи хвилю обговорень серед фантомів і простих людей. Деякі з екзаменаторів знали більше, ніж решта: їм було відомо про зв'язок Зеро з таємничим проектом "Мегалодон". Це викликало в них настороженість і змусило бути особливо обережними, хоча зовні вони намагалися приховати свою напруженість.

Більшість із них, завдяки багаторічному досвіду в битвах і екстремальних ситуаціях, давно засвоїли одне важливе правило: ніколи не недооцінюй свого супротивника. Зеро не був винятком із цього правила.

Два дні тому більшість із цих фантомів отримала офіційну пропозицію стати екзаменаторами для нового фантома, якого оцінювали в найвищий можливий ранг. Їм пояснили, що це унікальна подія, адже Зеро намагатиметься скласти фінальні іспити всього за три дні. Пропозиція супроводжувалася умовою яку запропонував Зеро: якщо вони зможуть змусити його програти, кожен з них поділить його винагороду в GELO, яка навіть для наймогутніших фантомів була надзвичайно цінною.

Ця умова викликала різні реакції.

Деякі фантоми, такі як Арес, спочатку зневажливо поставилися до завдання. Він вважав це "дитячими іграми", недостойними його рівня. Але, дізнавшись про нагороду в GELO, змінив свою думку. Навіть для воїна його класу така нагорода була вагомою причиною. Однак вигода від участі, навіть у формі гри, була надто спокусливою, щоб її ігнорувати.

Інші фантоми мали більш прагматичний підхід. Вони сприймали це завдання як частину своєї роботи та погоджувалися без зайвих вагань. Для них це було просто чергове завдання, яке потрібно виконати. Але були й ті, хто приходив сюди виключно заради бою. Адреналін і можливість битися з сильним противником – ось що змушувало їх рухатися вперед. Вони не потребували ні грошей, ні слави. Вони прагнули лише перевірити власні сили та насолодитися самим процесом битви. У кожного екзаменатора були свої причини, але всі вони розуміли: Зеро – це не звичайний претендент. Його попередні досягнення й таємничість, що його оточувала, створювали атмосферу напруги й очікування чогось грандіозного.

— Аааа, як же це мене нервує ! — гучно промовив Арес, ударивши кулаком об стіну так, що та ледь не тріснула. Його голос відлунював у приміщенні. — Де цей хлопчисько ? Розберуся з ним по-швидкому і все закінчиться.

Поруч із ним стояли інші екзаменатори, але ніхто не поспішав відповідати. Всі знали характер Ареса. Раптова злість і бажання вирішувати все кулаками були його звичкою. Він стояв попереду, неначе втілення грубої сили, а позаду нього, трішки осторонь, розташувалися найсильніші фантоми.

Арес був людиною з неймовірною фізичною силою. Його тіло буквально загартували неонами ще в дитинстві. Експериментальна технологія зробила його шкіру схожою на алмаз, здатною витримувати навіть найсучаснішу неонову зброю. Він не мав особливих здібностей, як інші фантоми, але його фізична міць і непробивність перетворили його на справжню бойову машину. Його підготовка почалася з самого народження, і ще тоді, вірячи в його силу, батьки дали йому ім’я Арес. Зараз же він досяг рівня SS-рангу, ставши одним із наймогутніших фантомів.

— Він дуже нетерплячий, — подумав Сід, стоячи трохи позаду. Він, навпаки, був повною протилежністю Аресу. Сід був мечником, чия сила полягала у блискавичній швидкості. Його рухи були настільки швидкими, що навіть найпильніші вороги не встигали відреагувати. Його минуле було важким: він виріс сиротою, виживаючи на вулицях і постійно тікаючи від небезпек. Це сформувало його характер і змусило знайти спосіб виживати. Згодом він пробудив здатність керувати неонами, а завдяки геніальному таланту швидко досяг вершини бойової майстерності

— Можливо, саме нетерплячість зробила Ареса таким сильним, — міркував Сід, поглядаючи на нього

На задньому плані стояли директор і монарх. Їхнє мовчання лише підсилювало атмосферу напруженості.

— Це буде цікавий бій, — передав директор свої думки монарху телепатично.

Монарх лише ледь помітно посміхнувся.

У цей момент бар’єр навколо арени активувався. Його чорний колір вказував на високий рівень небезпеки. Це означало, що кожен бій тут буде смертельно серйозним. Усі бійці одночасно активували свої нано-костюми, які миттєво облягли їхні тіла, підвищуючи їхні фізичні параметри та захист.

Зверху арени пролунав рівний голос AVI:

— Для здачі другого фінального екзамену на арену запрошується студент Зеро.

Фантоми одразу повернули голови до протилежного боку арени. Усі погляди спрямувалися на постать, що з’явилася з тіні. Це був хлопець із сірим волоссям, одягнений у нано-костюм. Його рухи були спокійними, а погляд холодним і зосередженим.

— Ми не відчули його… ? — це питання роїлося в головах більшості фантомів. Вони мали надзвичайну чутливість до будь-якої загрози у великому радіусі, проте від Зеро не відчувалося абсолютно нічого: ні сили, ні неонів, ні загрози. Його присутність була схожа на порожнечу, що збивало з пантелику навіть найдосвідченіших воїнів.

Арес першим порушив мовчання. Він показав пальцем на Зеро і гучно заявив:

— Це якийсь жарт, директоре ? Ви серйозно ? Та його навіть мій страж переможе !

Його голос лунав так, ніби він хотів довести це всім. Але ніхто не відповів, усі лише пильно дивилися на Зеро, який, здається, зовсім не зважав на їхню увагу.

Зеро прекрасно чув слова Ареса. Він  на мить кинув погляд до бар'єра, який огортав арену. Його очі холодно пробіглися по чорній сітці, наче він обчислював її міцність та можливі межі витривалості. Цей жест видався настільки буденним, що супротивники немогли навіть усвідомити, що він робить.