Глава 6

У мене навіть не було часу сторопіти. Перекинувши мене собі на плече як лантух, Ейдан легко та швидко поніс мене до ліфта, який як на зло тут же відчинив перед ним двері. Трохи рушивши, зрадницький ліфт зупинився між поверхами за бажанням Ейдана Прайса, який спустив мене на підлогу, притиснувши до стінки.

- Якби ти була при старій пам'яті - ти б зараз розуміла, що саме ти провокуєш, - прошепотів він, стискаючи мене ще сильніше. - Ти б знала, наскільки небезпечно ось так знущатися з мене. Адже я можу скористатися ситуацією, дорогенька. Нехай це буде верхом кретинізму, - і не доказавши, Ейдан вп'явся в мене губами. 

Подача кисню в мозок різко припинилася, я стала задихатися.

 - У мене ж так і не було з тобою прощального сексу, Кіро, а я маю на це право, - перервався він, впевнено розстібаючи на собі штани.

- Ні! Не потрібно ти лякаєш мене! - видихнула я, хапаючи повітря, шалено ляскаючи віями. Цей фантастично красивий чоловік зводив мене з розуму, і я боялася не його, а своєї незрозумілої реакції. - Я щось відчуваю до тебе, Ейдане, але я тебе зовсім не пам'ятаю і тому не знаю. Не будемо посилювати й так жахливу ситуацію! - ще б пак, я ж не можу сказати йому, що я це не вона, і що для мене це буде мій перший з ним зв'язок, а не прощальний.

- Більш посилити її вже просто неможливо, - збуджено прошепотів Ейдан у відповідь, вперто ковзнувши руками мені під спідницю.

Якби переді мною стояла мета захищати свою честь - я б вирубила його, навіть незважаючи на його фізичну перевагу. Але справа в тому, ... що я раптом захотіла дати цьому статися. Піддалася цьому дикому пориву, не замислюючись ні про які наслідки, ні що з цього можна отримати, якщо б це було навмисне з мого боку. Божевільний потяг без краплі розуму. Якщо цей хлопець умів так пристрасно цілуватися, як же він тоді ...

Чи то мене настільки переповнили емоції та відчуття, чи то цей зв'язок торкнувся більш глибокого рівня свідомості, те як він увійшов в мене я ще відчула, ... а потім, ... потім я знепритомніла.

Ні, через дворічну відсутність сексу свідомість, звісно, не втрачають, тут було щось інше. 

Отямилася ... вже вдома, в своєму ліжку. І якби не записка, що лежала під моєю щокою, я б і зовсім подумала, що мені все це тільки наснилось.

«Ось і попрощалися. Не буду з'ясовувати, з чим пов'язана твоя подібна реакція, в будь-якому випадку нам краще не бачитися. Я шкодую, що випустив ситуацію з-під контролю, тому що тепер повернувся в вихідну точку, а так як ти нічого не пам'ятаєш - тобі цього не зрозуміти. Якщо таким буде твоє бажання - за моє домагання ти можеш отримати грошову компенсацію, чек додається»

Сухо та лаконічно, підписано Ейданом Прайсом. Чек дійсно був підколотий до записки, і я тут же пошматала його на дрібні клаптики. Я так розлютилася, що навіть не глянула на вписану в нього суму, щоб не засмутиться ще більше. Та ж доля спіткала і його записку. Потім все це було ретельно зібрано в конверт та відправлено на його ім'я в офіс компанії. Що власне сталося в тому ліфті, я навіть сама не розуміла, і вже тим більше я не збиралася ділитися подробицями свого «дивного інтиму» з Нанітом. 

***

Ось вже два тижні, як я нікого не пускаю до себе в кімнату. Я писала картину, таким чином я завжди вихлюпую всю свою душевну важкість, така була моя релаксація. Ні, я не була професійним художником, колись брала кілька уроків в художній студії, в мені навіть визнавали подобу таланту, але до мистецтва я повернулась саме в смутні моменти свого життя. На моєму «шедеврі» я зобразила портрет спотвореного болем чоловіка, чомусь він вийшов схожим як на Маркуса так і на Ейдана, він горів у вогні, а позаду нього в язиках полум'я корчились в муках обличчя янголів. Картина виходила похмурою, наповненою відчайдушним трагічним змістом, зрозумілим лише мені.

Так що побачивши її через деякий час мама сплеснула руками тут же записавши мене на прийом до психотерапевта.

- У мене просто такий настрій. І я не піду в центр Прайс-медікал!

- Кіро, доню, там кращі фахівці, час прийому вже призначено. Прошу, я хвилююся за тебе. Зроби це заради мене. Ти моя дитина і я буду наполягати та боротися за тебе. Твої страждання для мене просто нестерпні.

Як я могла їй в цьому відмовити?! ... Пішла. Щоправда розхвалений фахівець мені зовсім не сподобався. Було в ньому щось зміїне, почувала себе загіпнотизованим кроликом, ледь висидівши належний час сеансу, збігаючи по сходах мало не підстрибом з твердим наміром більше сюди не повертатися ні за які пряники.

- Кіро!

Мабуть, у мене в цьому світі з'явилася така нова закономірність, коли мене гукають незнайомі люди, а я обертаючись, намагаюся збагнути хто ж це може бути. Але цього чорнявого та синьоокого молодика я вже бачила, в офісі Ейдана, це він наказав тоді охороні пропустити мене, але це все, що я про нього знала. Про всяк випадок привіталася, стримано посміхнувшись:

- Привіт, - хто б ти господи боже не був.

- Як життя? Приходиш до тями? - впевнено підійшовши ближче, він взяв мене під лікоть, при цьому недбало чмокнувши в щоку. І ближній огляд показав, що цей хлопець з тієї ж вищої касти. Не якийсь менеджер з Прайс Індастріз, а хтось з елітного оточення мого двійника.

- Нормально, намагаюся жити далі. Вибач, я поспішаю, - в мої плани хоч і входило скористатися багатим пропуском за кордон, але цей незнайомець мене занадто вже напружував. Цей пильний синій погляд, ніби просвічує тебе рентгеном наскрізь, ця кривувата поблажлива посмішка, зарозумілість в повороті голови. Він був хижаком, а не здобиччю. Сила, яка виходить від нього, в кожному жесті, в звуці голосу - дуже небезпечна. Моє шосте жіноче почуття мене рідко підводило. Цей самець був фатальним, і після нього мабуть залишалися тільки мокрі від сліз подушки та розбиті надії наївних дівчат.

- Я можу підвезти тебе, - він швидше навіть не пропонував, а наполягав, тим часом, як я намагалася обійти його то з одного, то з іншого боку.