Розділ 71

“Після розмови з Альфою я майже одразу повернувся до тренувань. І, якщо чесно, тоді я ще сам до кінця не розумів, наскільки сильно її слова вплинуть на мої подальші спроби. У голові постійно крутилася одна проста думка — “всередині чаклуна маною керувати легше”. Як я міг так довго ігнорувати цей факт? Як це взагалі змогло вилетіти з голови? Це ж може допомогти зрушити ділу з мертвої точки. Хоча на той момент було рано робити якісь висновки. Одна справа — почути хорошу ідею. І зовсім інша — реалізувати її на практиці, коли найменша помилка може розірвати тебе зсередини.”

“Перші декілька днів я діяв максимально обережно. Правда, “діяв”це сильно сказано. Для початку слід було придумати як стикнути кров і темряву всередині тіла, бажано без вибуху. І це вже виявилося врази складніше, ніж я думав.”

“Мана темряви рухалася по окремих каналах, які тягнулися від ядра по всьому тілу. Кров же циркулювала природним шляхом — через судини, вени, капіляри. Це були дві абсолютно різні системи, які від народження не повинні були взаємодіяти. Мені довелося буквально вчитися “підводити” кров до каналів темряви, не пошкоджуючи їх.”

“Спершу я лише покривав зовнішню частину каналів тонким шаром крові, насиченої маною. Повільно. Обережно. І постійно прислухаючись до власного тіла. Найменше неправильне коливання мани викликало різкий біль, через який концентрація моментально руйнувалась. Декілька разів мене буквально відкидало назад через внутрішні мікровибухи мани. Один раз я навіть на декілька годин втратив контроль над правою рукою через пошкодження одного з каналів темряви.”

“Але… результат був. Незначний. Майже непомітний. Та все ж результат.”

“Кров і темрява поступово починали “звикати” одна до одної. Манне тертя, яке раніше виникало майже моментально при контакті, тепер з’являлося повільніше і поводилося стабільніше. І саме тоді я зрозумів, що задум Альфи дійсно працює.”

“Після цього я почав діяти сміливіше. Набагато сміливіше.”

“Я більше не обмежувався лише поверхнею каналів. Крок за кроком я почав пропускати кров усередину самих каналів темряви. Це було дивне відчуття. Наче я намагався змішати дві абсолютно несумісні речі, які вперто відштовхували одна одну. І водночас між ними починало виникати щось нове.”

“Коли кров вперше повноцінно пройшла крізь канал темряви, мене ледь не вирвало від болю. Здавалося, ніби всередині тіла розпечене залізо повільно протягують прямо через нерви. Я тоді втратив контроль над темрявою і ледь не розніс половину заднього двору. Але навіть після цього не зупинився. Навпаки. Саме того дня я вперше по-справжньому відчув, що рухаюся в правильному напрямку.”

“Поступово я навчився майже повністю покривати кров’ю канали темряви. Пізніше — частково запускати кров усередину них. А ще через деякий час ризикнув направити невелику кількість крові прямо до ядра темряви. Якщо чесно, зараз я навіть не знаю, наскільки це було безумним рішенням. Одна помилка — і моє ядро могло просто вибухнути. Але на той момент я вже занадто далеко зайшов, щоб зупинятися.”

“І… це спрацювало. Кров не зруйнувала ядро темряви. Темрява не відторгнула кров. Вони почали співіснувати.”

“Саме тоді я нарешті зрозумів головну проблему своїх попередніх тренувань. Я постійно намагався силоміць переплести дві мани зовні, утримуючи їх окремо. Але насправді мені потрібно було спершу змусити їх звикнути одна до одної всередині себе. Зробити так, щоб кров і темрява перестали сприймати одна одну як щось чуже.”

“І коли це сталося, усе різко змінилося. Контроль над двома манами одночасно став у рази стабільнішим. Я більше не втрачав концентрацію через декілька хвилин. Тепер я міг годинами підтримувати кров і темряву одночасно, повільно й акуратно переплітаючи їх між собою. Я повернувся до старої схеми тренувань — вже зовні тіла. І вперше за весь цей час прогрес став очевидним.”

“Мана більше не руйнувала сама себе при найменшій помилці. Нитки крові й темряви почали переплітатися значно охочіше. Повільно. Дуже повільно. Але тепер процес хоча б рухався вперед.”

“І ось, через місяць і чотири дні після тієї розмови з Альфою… у мене вийшло.”

“Я досі пам’ятаю той момент. Пам’ятаю, як сидів під дубом, уже вкотре підтримуючи два потоки мани. Пам’ятаю, як чергове манне тертя раптом не розсіялось. Навпаки. Воно почало стабілізуватися. Нитки крові й темряви не відштовхнули одна одну. Не вибухнули. Не втратили форму.”

“Вони переплелися. Повністю. В одну єдину ману. У той момент я буквально перестав дихати. Переді мною, прямо над долонями, повільно почало формуватися нове магічне коло. Воно все ще залишалося темним, майже чорним, однак тепер по всьому колу проступали тонкі темно-червоні вкраплення, які пульсували в такт моєму серцю. Темрява і кров більше не існували окремо. Це магічне коло використовувало їх одночасно, як єдине ціле.”

“Я дивився на нього і просто не міг повірити, що після всіх цих місяців тренувань, болю, невдач і сотень спроб… у мене дійсно вийшло. Якщо чесно, я тоді вперше за дуже довгий час відчув себе по-справжньому щасливим. Настільки, що, здається, налякав своїм криком радості половину маєтку.”

“Однак навіть після цього мої тренування були ще дуже далекі до завершення. Так, я нарешті зміг об’єднати дві мани в щось нове. Зміг сформувати нове магічне коло. Зміг використовувати кров і темряву як єдине ціле. Але одразу вилізла нова проблема — я не міг утримувати форму закляття.”

“Перший меч, який я створив із нової мани, протримався приблизно п’ять секунд. А потім просто розсипався прямо в мене в руках. І чим складнішою була форма закляття, тим швидше воно руйнувалося. Нова мана була нестабільною. Вона ніби намагалася розділитися назад на кров і темряву. Навіть після успішного переплетіння мені доводилося буквально силоміць утримувати їх разом.”

“Саме тоді почався другий етап моїх тренувань — стабілізація нової мани. Спершу я намагався діяти грубо. Просто вливав більше мани в закляття, сподіваючись, що більший об’єм зробить форму стабільнішою. Результат виявився протилежним. Чим більше сили я використовував, тим швидше закляття втрачало контроль і руйнувалося. Нова мана була надто чутливою. Будь-який надлишковий потік енергії викликав внутрішній дисбаланс.”