4. Коли правда зайва

Так як я вже зачепила тему правди і брехні, то можу сказати, що думаю — правду теж сильно переоцінюють. Одразу пригадалась наступна історія.

Якось я вирішила зробити подарунок своїй мамі на 8 Березня. У мене була кришталева бусина — вона здавалась мені дуже гарною, переливалась і була схожа на діамант. Я вирішила зробити мамі намисто з бісера, а по центру мала бути ця бусина. На мій погляд, це було дуже гарне намисто, а коли мій тато допоміг мені зробити гарненьку коробочку з картону, яку всередині ми обклеїли оксамитовим кольоровим папером, я взагалі була у захваті.

Я подарувала його мамі, вона подякувала, але, звісно, не носила його. Але це мене не бентежило — навпаки, я раділа, бо вона дозволила носити його мені.

І ось одного разу, коли до нас прийшла бабуся, а я якраз прибирала у своїх речах, вона побачила мою коробочку і намисто і сказала, що треба викинути це "убожище". На її думку, це була правда, але чи принесла вона мені якусь користь — не думаю.

Таких моментів у моєму житті було багато — чомусь саме бабуся постійно критикувала і знецінювала все, що не відповідало її вишуканому, на її думку, смаку. При цьому найбільше вона казала мені про мою маму: "От у мене дуже гарний смак, а твоя мама взагалі без смаку".

На мою думку, у моєї мами справді дуже дивне розуміння краси, але я впевнена, що це через критику бабусі — мама не може спиратися на власну думку і постійно блукає, орієнтуючись на думку навіть незнайомих людей, а не на свою власну.