6. Тортури

Ось так і почалися наші тортури. Я поставила умову, що перший тиждень ми активно працюємо над його вдосконаленням, а вже потім знайомимося з кандидатками. Хоч відбір підхожих дівчат я вже почала від самого початку.

Удосконалюватися ми почали просто на сніданку. Я змусила дракона перекинутися в людську подобу і на всі трапези з’являтися тільки у парадному одязі, застебнутому на всі ґудзики,  та ще й користуватися столовим наряддям, як на прийомі при дворі.

А що, як мільярдер, так все дозволено? Треба бути кращим і серед мільярдерів. А то навіть не знає, як користуватися чотирма виделочками. Стид і сором!

На першу ж спробу пручатися Любомир отримав від мене холодний душ, тож снідав він мокрим, час від часу втираючи крапельки, які стікали на обличчя з його довгого волосся.

А що? Я попереджала!

Далі була бібліотека, саме там і відбулася вищезгадана сцена. І я ж всього лишень запропонувала йому список необхідної до прочитання літератури, а сама пішла носика припудрити.

На кілька хвилин усього лишила!

Трясця, мов малюка!

Та я все ж змусила його навести лад, а потім і читати, хай і бекав він так, як діти у першому класі не бекають, та все ж пнувся, вимучував цілі сторінки важкого тексту — дитячих казочок, по яких я вирішила вчити з ним етикет, бо інші, складніші, йому не давалися. Правда чергова хмаринка у цей час радісно виблискувала блискавками у нього над головою, погрожуючи окропити мого підопічного водицею за будь-яку провину.

Ну, але натомість я мала слухняного дракончика!

Ну і, звісно ж, танці! Куди ж без них!

Це був обов’язковий елемент будь-якого побачення з дівчиною, тому я просто повинна була упевнитися, що Любомир знає хоч елементарні фігури танцю.

Упевнилася, на свою голову!

Варто нам було почати рухатися під музику, як його нога тут же опинилася на моїй. Я зашипіла від болісних відчуттів, стьобнула його блискавкою — так-так, хмаринка супроводжувала нас і тут! — і продовжила виконувати нескладні па.

Коротше, під кінець танцювального уроку ми з ним кульгали абсолютно однаково, а в мене ще й мереживо на сукні було відірване його стараннями.

Ну, і як висновок, ми вирішили, що танцюватиме він лише у крайньому разі, та й то лише ті танці, де більшість часу партнери виконують па, стоячи напроти одне одного і не наближаючись.

Бо ж собі дорожче.

Отак і минув цей тиждень, а наприкінці я побачила у себе аж три сивих волосини!

Жахіття!

Без жалю висмикнула їх і спалила у полум’ї свічки, а вдихаючи неприємний запах паленого волосся — сиве, до речі, тхнуло аж мерзенніше, ніж звичайне! — подумала собі: 

«Як добре, що мене найняли лише на місяць, інакше я б точно пішла з цього дому або сивою, або лисою…»

За результатами інтенсивного тижня мало пуття вийшло з дракона. Неук, та й годі, що ти йому не роби. Та що вже є, будемо представляти цього мільярдера майбутнім нареченим.