Шторм жахів

РОЗДІЛ 24

Суд без суду

Вони прийшли вранці.

Марта ще не встигла випити каву, коли почула кроки. Багато кроків. Не прихованих — навмисно гучних. Так ходять ті, хто впевнений у своїй правоті.

На подвір’ї стояли люди. Знайомі обличчя. Ті, з ким вона віталася, у кого купувала хліб. Тепер вони дивилися на неї, ніби вона вже була не людиною.

— Ти забрала Степана, — сказав хтось.
— Після тебе все почалося, — додав інший.
— Ти повинна це зупинити.

Марта вийшла на ґанок.

— Це не я, — сказала вона. — Це те, що ви впустили задовго до мене.

Староста зробив крок уперед.

— Ми дали тобі шанс, — сказав він тихо. — Тепер ти маєш піти з нами.

Вона подивилася на руки людей. Деякі тремтіли. Деякі стискали мотузки. Не для вбивства — для утримання.

— Ви боїтеся не лісу, — сказала Марта. — Ви боїтеся пам’яті.

Ніхто не відповів. Її схопили. Без злості. Майже дбайливо. Так беруть те, що вже вирішили віддати.

Подобається

#896 в Детектив/Трилер
#381 в Трилер
#392 в Містика/Жахи

Відредаговано: 14.01.2026