Шторм жахів
РОЗДІЛ 18
Те, що повернулося
Марта прокинулася від крику.
Не свого.
Він був далекий, приглушений, але настільки справжній, що вона різко сіла на ліжку. Серце билося в горлі. Кілька секунд вона не розуміла, де знаходиться — будинок виглядав звичайно. Занадто звичайно.
Пам’ять накрила хвилею.
Вона пам’ятала все.
Кожну дрібницю з дитинства. Кожну образу, кожен страх, кожен момент, коли вона хотіла зникнути. І тепер ці спогади були не просто картинками — вони **жили** в ній, ворушилися, шепотіли.
Марта встала і підійшла до вікна.
На подвір’ї стояла жінка.
Вона була повернута спиною, в довгому темному пальті. Волосся злиплося, ніби мокре. Марта знала: не варто виходити. Не варто дивитися довше. Але пам’ять підштовхувала.
Жінка повільно повернула голову.
Її обличчя було знайоме. Надто знайоме.
— Ні… — прошепотіла Марта.
Це була **вона**. Та сама, дитяча версія, але спотворена — очі занадто дорослі, рот перекошений у болісній посмішці.
Світло кліпнуло — і подвір’я спорожніло.
Марта відступила від вікна. Вона зрозуміла: ритуал не просто повернув спогади. Він **оживив їх**.
#520 в Детектив/Трилер
#160 в Трилер
#140 в Містика/Жахи
Відредаговано: 14.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
