Глава 27

Увесь тиждень після офіційного знайомства Вадима з батьками і повторного — з Марійкою, Анфіса літала на крилах кохання і щастя.

Довгі бесіди з Вадимом вечорами вивудили назовні всю брудну білизну обох, що залишилася в минулому. Вона чесно повідала історію свого першого заміжжя. Покопавшись, виявила і своїх помилок чимало. Варто було їх тільки визнати, як одразу стала відпускати образа. Від почуття провини вберегли поцілунки і роз'яснення Вадима тих самих ситуацій, але з чоловічої позиції.

За поясненнями незмінно слідували солодкі ночі блаженства, що змушували переглянути Анфісу власні погляди на інтимне життя. Виявляється, можна дійсно відчувати себе повітряною, легкою, відпочилою. І перебуваючи в легкій знемозі, з подвоєними силами творити і творити, оточуючи близьких любов'ю, турботою і теплом. Невже цей первісний обмін енергією дійсно такий важливий і так багато значить? Тоді чому ж з нею це відбувається тільки зараз? Якщо вся справа саме в сумісності духом і тілом, то що ж тоді робити тим, хто не зустрів свою половину?

Придивляючись до жінок з потухлими поглядами на вулиці, Анфіса починала підозрювати, що їхня нерозтрачена енергія просто обертається проти них самих і пожирає їх. Така ось аутоімунна патологія. Але ж вони не в силах змінити це. Просто секс, як механічні рухи, як зарядка, спорт не спрацьовують у таких цілях. М'язи працюють. Фізичне розвантаження відбувається, якщо в обох достатньо знань і досвіду. Але ж сакрального обміну енергією немає.

Тим більше, вона цінувала Вадима, посланого їй Всесвітом, притискаючись до нього якомога ближче і з насолодою вдихаючи рідний запах.

Жанна щиро вважала, що такий подарунок небеса послали подрузі за всі перенесені страждання. Щастя Красько оплатила авансом.

Ще переконливіше однокласниця говорила про це, дізнавшись, що й кафе, в якому закохані познайомилися, теж належить Вадиму. І в ньому йому комфортніше, ніж у своєму нічному клубі. Тому клуб він із чистою совістю передав племіннику Владиславу, нехай куражиться.

Дізнавшись про це, Жанка, не будучи бухгалтером навіть віддалено, почала щосили складати і віднімати, підраховуючи рівень добробуту подруги, як майбутньої дружини бізнесмена. Анфіса лише здивовано насупилася, виявивши цю рису характеру в людині, яку знала давно. Посміхнулася, знизавши плечима, і поринула знову в круговерті передвесільних клопотів.

Красько наполягла на скромному торжестві, погодившись закрити на один день кафе і у вузькому сімейному колі розділити щасливі моменти.

Святковий мандраж змушував жінку раз у раз поглядати в дзеркало. Там вона з подивом виявляла малознайому їй даму, елегантну і жіночну, що іскрилася силою та світлом. Чого раніше ніколи за собою не помічала.

Анфіса ніяк не могла зрозуміти, чому ж сплутала це незрівнянне почуття з тим юнацьким потягом душі, коли погодилася вийти заміж за Мирона? Але ж якби його не було, не народилася б і її чудова Машенька, яка швидко прив'язалася до Вадима. Татом називати не почала, але завжди чекала з нетерпінням, оскільки з ним захлинаючись заповнювала брак батька. Красько з сумом констатувала, що тато неодмінно має бути ву кожного малюка. Тим паче, у дівчинки. Саме він формує образ майбутнього чоловіка і сімейного вогнища. Або відсутність такого. Але тільки не який-небудь, не будь-який батько «підійде». Ось, у чому біда.

Розмірковуючи про це, Красько приголомшено дивилася на дві характерні червоні смужки на тесті. Дурнувата посмішка сама собою поповзла на обличчі. У Марійки буде братик чи сестричка, а в Анфіси — шанс ще раз почати спочатку, залишивши в сьогоденні тільки найкраще з минулого і відпустивши сміття. Усе зайве нехай пливе і не тоне.

Вона не була наївною недосвідченою дівчинкою. Не заперечувала очевидне, не ховала голову куди б то не було. Бо страуси теж не ховають її в пісок, всупереч думці більшості та фразеологізму, що прижився. Тому ознаки вагітності розпізнала одразу й безпомилково. Але перед тим, як поділитися радісною новиною з майбутнім батьком, вирішила зробити контрольно тест.

Поглянувши на себе в маленьке настінне дзеркало у ванній, Анфіса на мить похмурніла, замислившись. Що якщо народження первістка відсуне для Вадима Машеньку в розряд падчерки, небажаної і надокучливої? Але ж і це, нове життя вже в ній є. Несподіване, але бажане.

Вирішивши, що абсолютно немає сенсу мучитися сумнівами і домислами, Анфіса квапливо переодяглася, прихопивши з собою тест на вагітність, і попрямувала в кафе. Все одно сьогодні вони збиралися контрольно обговорити з Вадимом меню для майбутнього сімейного торжества. Крім того, коханий переконував її замінити взяту на роботі відпустку на звільнення. Мріяв про спільну справу. Адже дружина-фінансист — набагато краща за фінансиста стороннього.

Красько все ще боялася «складати всі яйця в один кошик» і чесно зізналася в цьому майбутньому чоловікові. Той поставився до страху з розумінням. Хоча й помітно зажурився.

Увірвавшись у приміщення кафе, Анфіса застигла на порозі, як укопана, ігноруючи розгублені й перелякані погляди офіціанток, звернені до неї.

Секунди цокали, а Красько ніяк не могла збагнути, як із нею знову могла трапитися та сама дупа. Тільки тепер філейна частина належала найкращій подрузі і, на щастя, була цілком пристойно одягнена. Але це ніяк не змінювало факту палкого поцілунку Жанни і Вадима. Причому однокласниця так пристрасно колошматила волосся нареченого, що складалася абсолютна впевненість — їй це не вперше.