Глава 2.1

Декілька наступних днів пройшли спокійно. Здебільшого я спала, проводила час з Аміраною або гуляла в невеликому сквері поруч з лікарняним корпусом. Однак на четвертий день моє байдикування нахабно перервали – близько восьмої ранку мене розбудив гучний стук в двері.

-  Ммм…так? - спросоння відповіла я.

Двері відчинились і в кімнату ввійшов той самий хлопець, що приходив кілька днів тому

- Доброго ранку! Агенте К, вас викликає до себе полковник Айданар, справа термінова, потрібна ваша негайна присутність, - службовець знітився, коли побачив, що я ще в ліжку і тому зосередив свій погляд на підлозі. – Прошу вибачення, що так рано.

- Що? Коли він хоче мене бачити? – Я досі не прийшла до тями і в той же час пробувала знайти поглядом годинник.

- Негайно, - повторив хлопець, червоніючи.

- Зараз?! - Невдоволено скривилась я. – Ще навіть восьмої нема. І я на лікарняному! Не можна витягувати людей прямо з ліжка, коли вони хворіють.

- Я все… розумію. Вибачте… Лірро Каталіно, я лише передаю те, що мені сказали… Передати полковнику, що ви не прийдете?

- Ні в якому разі. Я буду в нього через 15 хвилин.

Хлопчина покинув палату, а я одразу почала збиратись. Звісно ні про який повний туалет з макіяжем і складною зачіскою мова навіть не йшла – я заплела звичну косу та надягла однострій, який залишила мені Міра. Через обіцяних п’ятнадцять хвилин я вже стояла біля дверей до кабінету полковника Айданара, який знаходився в управлінській будівлі неподалік лікарняного корпусу. Стукаю в двері.

- Проходьте, - сухо сказав знайомий голос.

У кабінеті на мене чекала несподіванка. Я в ту ж секунду пожалкувала, що прийшла в такому жалюгідному вигляді , та ще й з синцем під оком. За столом звично сидів мій керівник, проте він був не один. Поруч сиділо ще два чоловіка – міністр внутрішніх справ лорд Дроуг, а також державний секретар кабінету Міністрів Четвертого Королівства лорд Ріклерс. Чого б це такі високопосадовці бажали зустрічі зі мною? Звісно, моя остання справа була важливою, але щоб настільки…

- Доброго ранку! – Зробила кніксен в якості привітання.

- Доброго! Сідайте, - полковник вказав рукою на вільний стілець. Поважні гості тільки кивнули у відповідь.

- Дякую! – Я зайняла своє місце. Якщо чесно, я відчула як почали тремтіти ноги від хвилювання. Невже виникли якісь проблеми з завданням?

- Каталіно, думаю, ви впізнали міністра внутрішніх справ та державного секретаря, - я кивнула. – Вони звернулись до СБЧК з особливим запитом.

Міністр піднявся зі свого місця.

- Певно, вам відомо, що королівський двір оголосив про початок відбору нареченої для кронпринца Демитрія? 

Цікавий, звісно, початок. Королівський двір вирішив провести чудернацьку рекламну кампанію?

- Так, відбір розпочинається через два тижня, якщо не помиляюсь, - я вирішила показати свою зацікавленість, хоча, правду кажучи, плювати хотіла на принца і його пошуки любові. Однак, хочеш – не хочеш, а знати про цю подію будеш, особливо якщо походиш з аристократії. За день до операції, що загнала мене на лікарняний, я отримала запрошення на участь. Пригадую його текст:

"Шановні леді та знатні дами Четвертого Королівства. Раді повідомити про початок відбору нареченої для кронпринца Демитрія Бордіанського. Кожна, хто відповідає критеріям відбору та бажає взяти участь, повинна з'явитись для проходження обряду у Королівський Двір у день літнього сонцестояння о дев'ятій ранку".

- Відбір та його успішне завершення є надзвичайно важливим для Королівства, - продовжив міністр. - Так само як і безпека Його Високості. Враховуючи складну геополітичну ситуацію у Сполучених Королівствах та сусідство з Темною імперією, ми маємо підстави підозрювати, що у відборі будуть залучені шпигуни чи диверсійні групи. Можливі замахи на життя членів королівської родини, спроби зірвати відбір чи інші непередбачувані речі. Тому ми плануємо вжити всіх заходів, щоб забезпечити максимальну безпеку проведення відбору. Один з кроків - залучення до проходження відбору працівниць Служби Безпеки Четвертого Королівства. Я буду здійснювати свій особистий контроль над цією операцією.

Я уважно слухала міністра, однак думки чимраз розсіювались, можливо це наслідок нещодавних травм. У голову одна за іншою зринали відомості про королівський відбір наречених, які мати з дитинства втовкмачувала в мою голову. На перший погляд може здатись, що у відборі може взяти участь будь-хто, однак це не так. Насправді кожна аристократична сім'я знає, які вимоги висуваються до учасниць. Якщо у королівській сім'ї народжується новий принц - кожна спадкоємиця, підходяща по даті народження, змалку готується до того, щоб достойно представити свій рід на Відборі. 

-  Королівський Відбір Наречених - це багатоетапний складний процес. Перед тим як познайомитись з Його Високістю учасниці проходять жорсткий відбір за різними критеріями. Походження, статус, вік, стан здоров'я, магічний дар, незайманість... - міністр запнувся. - Лірро Каталіно, ми хочемо почути від вас, з огляду на ці критерії, чи можете ви прийняти участь у Відборі?

Бр-р-р, фактично міністр тільки що поцікавився чи бува не втратила невинність, недочекавшись відбору. Це єдина особиста інформація, якої не має у своєму доступі СБЧК про мене. Хоча не здивуюсь, якщо і про це вони вже знають. Збрехати не можна, лорд Дроуг володіє здатністю зчитувати аури магів. Він побачить мою брехню.