Глава 1. Місія провалилась... чи все-таки ні?

Я йду вулицею, вслухаючись в глухе цокання власних підборів. Не уявляю, що буду робити, якщо доведеться втікати - швидко бігти в такому взутті є невиконуваною місією.

Сьогодні вночі відбудеться вирішальний етап операції, над якою робота Службою Безпеки Четвертого Королівства ведеться вже не перший рік. Приєдналась до цієї операції я ще три роки тому, в ролі звичайного асистента. За цей час зарекомендувала себе як чудовий агент і отримала завдання "під прикриттям". 

За сто метрів від нічного клубу під назвою "Нічний перевертень" я, мабуть, вже в десятий раз направила слабкий енергетичний імпульс, аби перевірити дію всіх артефактів. Циркуляція магічних потоків не порушено, а отже навіть дуже сильний і досвідчений маг не відчує їхню дію. Всі артефакти замасковані під вишукані прикраси: дві каблучки на різних руках, а також комплект з браслету, намиста і сережок. 

- Мене чутно? - перевірю артефакти для підслуховування востаннє.

 "З минулого разу нічого не змінилось, агенте К", - в голові промайнув низький, однак приємний голос сержанта Адлера. Мене завжди захоплювало функціонування нашої "прослушки". Агентам в офісі чутно мене і все, що відбувається навколо, а я отримую їхні вказівки та можу сама подумки відповідати. 

"Артефакти стеження активовано", - відповіла я, одночасно доторкаючись до вишуканого браслету з прекрасними сапфірами.

"Чудово, ми отримали огляд території навколо вас. Агенте К, ви пам'ятаєте план?" - від спокійного голосу сержанта моє хвилювання тільки зросло.

"З минулого разу нічого не змінилось, - відповіла так само, як сержант Адлер.  - Зустрічаюсь з Арданом, змушую його показати мені схованку з товаром, далі штурм. Якщо бачу, що він хоч на краплю сумнівається в моїй "легенді" - згортаю операцію", - механічно відповіла. 

"Розпочинаємо", - почула голос Родіуса, керівника нашого управління.

Відстань до клубу я подолала швидко, адже вже й так на десять хвилин спізнююсь. Охоронці ретельно перевірили вміст моєї сумочки. Звичайно, їх цікавила не стільки наявність холодної зброї, скільки забороненої магозброї. Такого добра у мене повна сумочка, однак ні охоронці, ні їхні артефакти її не виявили.

- Гарного вечора, леді Калісто, - зовсім без емоцій побажав один з охоронців і відкрив прохід до клубу. 

Я вже навіть відкрила рот, щоб подякувати і в останній момент зупинила себе. Висловлювати вдячність обслуговуючому персоналу чи виявляти елементарну ввічливість не в стилі леді Калісто. Так, сьогодні я ще те стерво. "Розбещена, ледача, хамовита, сексуальна, надзвичайно багата і обожнює заборонені зілля" - так описали моє "прикриття" у завданні. Саме таку дівчину я повинна зіграти і не скажу, що це легко. Майже кожна дія у ролі леді Калісто дається мені через силу. Особливо складно даються дві дії: постійне підтримування гордовитого виразу обличчя та спілкування Арданом - ціллю сьогоднішньої операції. 

Від їдкого запаху дурманних сумішей, який вдарив в ніс, як тільки я ввійшла всередину клубу, одразу починає нудити. Взагалі звичайна реакція організму на ці суміші магічних порошків повинна бути зовсім іншою: легке запаморочення, підняття настрою, розсіяння уваги і почуття ейфорії, а також поступове звикання. Однак перед кожною зустріччю з Арданом - крупним виробником і постачальником дурманних сумішей - приймаю зілля, приготоване фахівцями Служби Безпеки, яке блокує негативний вплив. Тож ефект "легкого сп'яніння" також доводиться відігравати. 

Перед тим як ввійти до основного залу, я зайшла до вбиральні. Пощастило, що крім мене там більше нікого. Я глянула в дзеркало: звідти на мене дивиться висока струнка брюнетка у спокусливій шовковій сукні-комбінації середньої довжини з пікантним розрізом на правій нозі. Зелені очі, пухкі рожеві губи, яскраво виражені вилиці, яскравий макіяж, зачіска, ідеальне тіло. Про таких одразу кажуть - жінка-спокусниця. Тільки справа в тому, що справжня моя зовнішність і стиль сильно відрізняються, тому часом, мабуть, помітно як леді Калісто незручно у власному тілі. 

Ілюзії зовнішності дуже складні для підтримування, тому часто при його використанні інші час від часу бачать райдужне переливання. Та мені зміни зовнішності вдаються достатньо легко, варто лише знати декілька секретів і багато практикуватись.

В зал я ввійшла повільно і спокійно. Чимало людей та магів танцюють під найсучашнішу музику, різнокольорові світлові кулі літають по всьому приміщенню, тим самим створюючи неймовірну атмосферу. Ардан як завжди сів за найбільш віддаленим столиком. Він не старший тридцяти-тридцяти п'яти років, гарна форма губ, яскраво виражені вилиці, що здається в них можна порізатись, світловолосий. І завжди в дорогому класичному костюмі та сорочці, з розстібнутими верхніми ґудзиками. Не знала б, що він постачальник небезпечних речовин, магозброї, артефактів у Темну імперю, контрабандист, вбивця і так далі - то навіть визнала б його завидним холостяком.

- Кицюня, нарешті ти прийшла, - Ардан посміхнувся, але навіть не встав з крісла, щоб привітати мене. - Ти спізнилась.

- Кожна леді, що себе поважає, приходить мінімум на десять хвилин пізніше, - легко поцілувала чоловіка в щоку і сіла поруч з ним, закинувши ногу на ногу. Насправді і те, як я сижу, і моє запізнення в колі аристократії буде сприйнято як жахливий вияв неповаги, однак "золота" молодь дозволяє собі і не таке. - Ти сердишся?

- Ну як на тебе можна гніватись? - вже тепліше сказав Ардан і поклав руку на моє коліно. Я ледве стримала поривання відскочити від чоловіка і взагалі втекти, оскільки в такому разі провалю завдання. - Що замовиш?

- Я довіряю твоєму смаку, Ардане, - кинула млосний погляд, що не залишилось непоміченим. - Чого ти бажаєш?

- Тебе, - наблизився впритул до мого вуха і прошепотів чоловік. Тильною стороною вказівного пальцю він провів від моєї шиї аж до самого плеча і скинув з нього бретелю сукні. До чого ж це бридко. І від Ардана, і від цього завдання, і від того, що я не тільки не можу нічого вдіяти, щоб припинити це знущання, а ще й повинна робити вигляд, що отримую задоволення.