Глава 25

У неділю я написала Андрієві Аркадійовичу, він попросив, щоб я частіше писала звіти. Я пообіцяла, що так і буде.

Наступного дня я прийшла на роботу, день почався звичайно, раптом до мене підійшла зла гостя. Разом з нею новенька офіціантка, вона зніяковіла.

- Це ви адміністратор?

- Так, це я. Мене звуть Кароліна. Чим можу допомогти вам?

- Офіціантка принесла мені страву з куркою, а я замовляла без м`яса!  Взагалі я вегетаріанка! Звільніть її негайно!

- Заспокойтеся, будь-ласка. Справа в тому, що офіціантка новенька, тому переплутала столики.

- Якщо вона зараз плутає, то й далі так буде. Якщо ви її не звільните, то я сюди більше не прийду і ви втратите клієнтку.

До мене підійшла молода пара, хлопець і дівчина.

- Доброго дня. Ми замовляли страву з м`ясом, а ця офіціантка принесла нам вегетеріанську страву.

- Отже, зараз вам інший офіціант принесе страви, які ви замовляли за рахунок закладу, а офіціантку я не буду звільняти, краще переведу її на кухню працювати, помічником повара.

Дівчина трохи посміхнулася, рада, що її не звільнили.

Всі задоволені й ніхто  не ображений.

Вікторія Миколаївна прийшла на роботу якась зла. Не розумію чому. Після обіду вона сказала мені, щоб я зайшла до неї. 

Сижу на стільці навпроти .

- Кароліно Петрівно, вам знайомий Донченко Андрій Аркадійович.

- Ні, не знайомий. А чому ви запитуєте?

- Хтось видає йому таємниці ресторану, а він їх удосконалює. Я запитала чи знаєте ви його, бо хотіла подивитися на вашу реакцію. Судячи з усього ви дійсно не знайомі.

Я нічим себе не видала, це добре.

- Іди працюй далі. Поклич, будь ласка поварів.

- Добре.

Я вийшла. Вікторія Миколаївна зробила помилку, тепер я буду ще обережнішою. З цією думкою я дійшла до свого робочого місця і  непомітно посміхнулася.