Глава 11

Зранку я, як завжди прийшла на роботу з Артемом я намагаюся по можливості менше зустрічатися. В 11 годині вечора прийшли Суховії Роман і Руслан, я прийняла їх на роботу. Руслан працюватиме у кухні, а Роман - офіціантом. Ярослав Михайлович попередив Вікторію Миколаївну про те, що надішле в ресторан хлопців.

Увечері я написала про це Артемові Аркадійовичу про раптовий прихід Ярослава Михайловича і про прихід на роботу Романа й Руслана, куди вони влаштувалися працювати й про підозри, що це з метою розслідування. Він написав, щоб я була обережною і придивилася до хлопців. Також дав мені вказівку негайно видалити наші переписки. Раптом будуть перевіряти, то мої всі пристрої мають бути без слідів контакту з Аркадієм Андрійовичем. Він написав, щоб я видалила його номер телефону, він сам зв`яжеться зі мною, коли я напишу, що можна. Я видалила всі сліди контакту з Донченком зі своїх приладів.

Коли я прийшла додому, то переконалася, що недарма це зробила, в моїй кімнаті розгардіяш, є сліди того, що хтось щось шукав. Ноутбук відкритий, я забула вдома телефон, ще не встиг погаснути екран.

Отже, все-таки слідство, адже якби це було пограбування, то у мене зникли б цінні речі.

Зранку я прийшла на роботу раніше, до мене підійшов Артем і сказав:

- Привіт, Кароліно, треба поговорити. Я учора був у твоїй кімнаті, слідів іншого не знайшов ні в кімнаті, ні в твоїх пристроях.

Отже, це не слідство, а Артем шукав докази зради, яку він сам вигадав. Звісно, розслідувачі не залишали б слідів. Та і навряд чи вони лазили б у вікно. Я, до речі, живу на першому поверсі.

- Ходімо в кав`ярню, поговоримо, - сказала розізлено я.

Ми пішли в кав`ярню, яка знаходиться недалеко від ношого ресторану.