Шлях самурая

Холод Істини

(Низка і неканонічних, і канонічних танка)

* * *
Давнім божествам
Почуття свої
Принесу як медову офіру -
Це треба буття мого...
Невже я поганин?

* * *
Якби слова
Перетворювались в каміння,
Ми стали б горянами….
Важкі думки
Кидають люди
В порожнечу…

* * *
Всі сенсу шукають
Цього буття
Навіть істоти глибин.
А його немає...
Ніде…

* * *
Воля не теплий
Затишок. Воля –
Це вітер, це буревій,
Що несе в нескінченність
До зір...

* * *
Літом жарким
Про осінь замріявся
Один поет.
Певно жадає його душа
Холоду істин…

* * *
Вони також мріють
Про тишу старого ставу -
Гнучкі верби…
Літня спека.
Качок крик.

* * *
Хочеться спати -
Чорні ночі Рутенії.
Та думки набат
Звучить і звучить в душі
Час неспокою краю...

* * *
Повернувшись з країни
Білих Хмар.
Помандрував у країну
Синього неба.
Я втомився ходити по землі...

* * *
Столітня війна.
Кожний її день
Наповнений стражданням.
Переживаю знов і знов.
Темрява віків...

* * *
У світі свічада
Сивіє час.
Зустрівся б з коханкою,
Та вона
По той бік дзеркала...

* * *
Уві сні вона
Зустріла реальність.
В реальності вона
Зустріла сон. Чи може
Це звуть перевтіленням?

Подобається

#2006 в Фентезі
#1074 в Різне
#199 в Поезія

Відредаговано: 05.08.2024