Шлях поміж руїн

Кредо

Світ втратив барви усіх кольорів,
Лиш чорний фон і сіре небо,
Я так до тебе віддано хотів,
Ім'я твоє плекав, як власне кредо.

Тягнувся пальцями, куди душа спішила,
Вдихав з долоней п'янкий аромат,
Та доля так жорстока, моя мила,
І вже в руках не ти, а клятий автомат.

І я біжу на зустріч небезпеці,
Пускаю кулі в наших ворогів,
І лиш твоя любов тримає мої плечі,
Коли на них я цілий світ возвів.

2026

Настя Твіґа

Подобається

#893 в Різне
#121 в Поезія

У тексті є: сенс життя, вірші власні, збірка поезії

Відредаговано: 02.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись