"Завжди з Богом"

1
Десь далеко,жив мудрець розумний!
Сам по собі він жив у пустій хатині!
На стінах його,весіли картини дивні,
Адже старець завжди з Богом ходив!
Все життя поганого ні кому не зробив
Та цей світ для нього був зовсім чужим
Розуміти людей нині живучих він не зміг!
Вирішив укритися від усіх,в тиші глухій!
Ні кому було на старості проявити турботу,
Всю свою любов та надію віддава він Богу!
Та коли його старість до долу почала схиляти,
Слова із божого слова, старий став читати!
Коли сили почали повільно його покидати
Мудрець пошепки до бога став волати!
"Що мені робити? Деж сил в собі знайти?
Щоб пережити найсумніші часи у житті!"
Він тихо сидів ,та хрестився перед іконою,
Бо вірив щиро,не загине він перед Богом 
Тримаючи дихання,він вперто молився,
Та в якомусь непорозумінні у сон звалився!

2
Сновидіння були,якісь дивовижними
Він потрапив,де предки довго наші жили!
Зі сторінок історії біблійної знавши наперед
Що Бог величні справи для захисту робив!
Там серед поля,та зеленої травички,старий
Повільними кроками,підійшов до великої гори!
Присівши на камінчику,він в небо очі підвів!
Голос з неба пролунав,до тремтіння довів:
"Дивись! Я тут своїм дітям надавав такі сили,
Щоб вони мали змогу, величний шлях пройти!
Я давав завжди все,чого б вони не просили,
Тільки щоб вірили,що я буду поруч завжди!"
Гучний голос казав у небі,немов потужний грім!
Старець з повагою,схилився до свіжої землі,
Він раптом став відчувати,що зовсім не один!
Та ледве стримуючи сльози,він Богу відповів:
Дякую тобі! За те що дав нам змогу жити тут,
На цій прекрасній та квітучій,теплій землі!
Віра в тебе допомогає,з дороги нам не зійти!"
Кажучи слова,мудрець обличчям торкався землі!
Сили знов бурхливо заграли у його похилої душі!

3
Прокинувся старець у ліжку раптово,
Немов щось доторкнулось до нього,
Не розумів він у розумі,що було з ним!
Чи то ведіння бачив,або наснилося йому?
Ну все було таким справжнім та дивним!
Заглянувши на стіну,де весіли цілющі ікони,
Він перехрестився,та відчув справжнє диво!
На нього дивились очі,в яких побачив силу,
Почав читати пошепки,вдячності молитву,
Бо зрозумів,що насправді все було з ним!
День пішов тихо,та був яким то повільним,
Все було зроблено,та навіть встиг відпочити!
З божою рукою,старець неспішно почав жити,
Все що його пригнічувало,раптово зникло!
Спокій почався на душі,не душили злі думки!
То ведіння,насправді все змінило в мудреці,
Віру подарувало,що з Богом він не в самоті!
Є підтримка,той кто захисту вірним завжди надає
Тільки живи з чистим серцем,та у любові,
Подолати тоді зможеш всі життєві перешкоди!

4
Старець живе,з вірою в міцні бога руки,
До нього стали ходити, звичайні люди!
Хотіли змінитися,почати по новому жити,
Щастя своє,на все життя богу посвятити!
Мудрець охоче,з божим словом тих навчав,
А сам від цього радість та повагу придбав!
"Як би не було важко,з Богом ти розмовляй"-
Одного дня,таким виразом він відповідав!
Люди слухали,разом вони до Бога зверталися
Якщо щось було не зрозуміло,то питалися!
Він завжди людям, тепер відверто дивувався,
Які бажання до Бога прийти вони забажали!
Ну для цього,він завжди був щиро готовим
Може він жив таке життя саме для цього?
Щоб привести людей,до справжнього Бога!
Одного разу,після обідньої щирої молитви,
Старець зміни людства,одразу в світі помітив!
Як всі змінилися,стали добрячими та ніжними
Любов у серці,несуть кожному своєму ближньому!
Виконав все він, тільки з божою поміччю!

5
А люди усюди, відверто розповідали
Про мудреця,який життя на краще міняє!
Як тепер цей шлях,спокійно жити дозволяє,
Бо є той,кто в житті веде та від зла захищає!
Деякі почали голосно сміятися з цього діла,
Відверталися,казали що це все божевілля!
Не вірили словам,вони бажали жити окремо,
Де можна робити все,та ні кому не буде діла!
В старець стояв,спостерігавши біля дерева,
Було прикро слухати,таких людей не вірних!
До Бога звертався,щоб він змінив їх серця
Та дав сили,привести всіх на життєвий шлях!
Було тяжко йому,щось таким людям довести
Не хотілося б знову,в тиші одному опинитись!
Хоча там можно,з Богом розмови провести!
Люди не мінялися,та багато там було таких
А мене ця історія,вразила до самої глибини,
Як людина з Богом,поруч завжди ходив!
Багато можна в нього для себе навчитися,
Щоб цінувати щиро нашого батька небесного!