Розділ 15.1

Гучна музика задавала ритм!

Різнокольорові ліхтарі, й туман створювали атмосферу в клубі! Одні тікали від сірої буденності та офісної роботи, інші — занурювалися у насолоду нічного життя!

Зайшовши у клуб, Аврора оглянулася. До неї підійшов адміністратор, й перевіривши запрошення, провів у закритий зал на другому поверсі, де її зустріли веселі, а деякі хмільні одногрупники.

— Авроро!

Першою на шию кинулася Хлоя, ефектна рудоволоса дівчина з модельною зовнішністю та янтарними очима. Аврора привіталася з однокурсниками, й присіла біля Хлої.

— Авроро, я думала, що ти вже не прийдеш! — голосно сказала Мішель, й підняла келих. — Невже шлюбний контракт не обмежив твої права?

— О, ти як завжди! Лише одна злоба! — закотила очі Хлоя. — Я не розумію, як ти з нею дружила? — шепнула на вухо.

Аврора зітхнула, й озирнувшись, помітила здивовані вирази облич деяких одногрупників.

— Мішель, дякую за турботу, за мій шлюбний контракт можеш не хвилюватися! — натягнула усмішку та підняла келих: — За зустріч!

Всі підтримали слова Аврори гучними оплесками та підняттям келихів!

Вона грала на публіку!

Всміхалася!

Жартувала!

Так, це була вистава для присутніх.

Але в душі відчувала себе самотньою!

Діставши мобільний телефон, зрозуміла причину свого смутку, й цей смуток мав ім’я — Деймон!

Вона хотіла зателефонувати йому першою, але… стримала порив!

«Я стаю залежною від Деймона!» — подумала, й поклала телефон назад у сумочку.

— З тебе Мішель цілий вечір не зводить погляду, — прошепотіла на вухо Хлоя. — Можливо, вона орієнтацію змінила? — засміялася.

Аврора не втрималася, й засміялась також.

— Так, народ! — голосно промовила Хлоя, й піднялася з дивану. — Настав час запалювати танцями, як у старі, чудові часи! Тому, підіймайте свої дупи!

Вона схопила Аврору за руку та потягнула за собою. Слідом за ними пішли й інші.

Рудоволоса повела у середину танцювального майданчика.

— Хей, розважайся! — викрикнула та покрутившись навколо, стала позаду, й ніби кішечка, потерлася спиною.

Аврора піддалася імпульсу, й не думаючи про свої рухи, почала танцювати у такт музики.

Тим часом на другому поверсі на балконі за Авророю прискіпливо спостерігав незнайомець, який діставши телефон з кишені, у списку контактів знайшов номер Деймона Коллінза…

У той самий час Деймон почувши, як вібрує мобільний телефон, попрохав пасажирку дістати його із сумки.

— Тримай! — подавши, всміхнулася.

Побачивши на екрані ім'я Грегорі Діксона, директора компанії «Консалтинг», насупився.

— Слухаю!

— Доброї ночі, Деймоне! — привітався. — Друже, не буду тягнути кота за хвоста, але ти і Генрі дуже негарно віднеслися до мене та компанії. Заповіт містера Фредеріка Вільямса вніс деякі корективи, які в плани мої не входили! Тому потрібно розв'язувати цю проблему!

— Грегорі, угода виконана, тому…

Чоловік на тому кінці голосно засміявся. Деймон почув музику, й ще більше насупився.

— Я зараз дивлюся на твою молоду наречену! Вона дійсно чарівна!

Він різко натиснув на гальма.

— Попереджати потрібно! — обурилася пасажирка.

— Грегорі, — гаркнув у слухавку, — не смій наближатися до Аврори…

— Я подумаю!

Деймон почув гудки.

— Дідько! — закричав.

— Що трапилося? Хто телефонував?

— Я зараз відвезу тебе додому! У мене є дуже термінова справа!

Жінка хмикнула.

— Термінова справа має ім’я Аврора? Коли ти вже розповіси про мене?

Він промовчав, й розвернув автівку. Деймон знав, у якому клубі перебувала дівчина, адже на щастя запам’ятав назву на запрошенні. Вдаривши по керму, стиснув вуста.

— Заспокойся, любий! — поцілувавши у щоку, лагідно сказала жінка.

Деймон кивнув, й провівши її поглядом, завів двигун.

Повернувшись з танцювального майданчика, Аврора на східцях зіштовхнулася з чоловіком. Вона намагалася обійти його, але він ніби навмисно не давав проходу.

— Можливо ви пропустите мене?

Незнайомець всміхнувся, й оглянув дівчину.

— Ви дійсно дуже вродлива, Авроро!

— Що? — округлила очі.

— Мене звати Грегорі! — примружився. — Неочікуване знайомство! Шкода, що містер Генрі Коллінз не познайомив нас раніше!