Їхати в одному ліфті з Деймоном, особливо після всіх подій, було ще «тією мукою».
Сама сказала чоловіку, щоб не чіпав, й сама ж дозволила доторкнутися до себе, при чому навіть і словом не обмовилася.
«Дурепа одним словом!» — підсумувала свою думку.
Деймон також перебував у своїх думках, й думав не про зустріч з адвокатами «Консалтингу», а про Аврору!
Мигцем поглянувши на дівчину, не втримав усмішки.
Вона сьогодні була надзвичайно чарівною!
Й у глибині душі навіть ревність прокинулася, що хтось із чоловіків буде задивлятись на неї.
«Не на часі, Деймоне!» — подумав про себе.
Вийшовши із ліфта, Аврора поправила волосся, й зиркнула на Деймона, який йшов поряд.
Як би вона не намагалася абстрагуватися від думок про нього, але, мабуть, доля вирішила зіграти з нею у гру, яка має назву «закохаєшся, чи ні?», й поставила шах і мат!
«Ніяких почуттів!» — подумала дівчина, але серце все одно не обманеш.
Деймон своєю чергою також удавав, що між ними нічого не відбулося за цей маленький проміжок часу, але стримувати себе, щоб зайвий раз поглянути на Аврору, він не міг!
Зайшовши у конференц-зал, Деймон привітався з адвокатами компанії «Консалтинг», а Генрі Коллінз, підійшовши до Аврори та взявши її за плече, представив.
Деймон, спостерігаючи за реакцією чоловіків, насупився та перебив монолог одного адвоката, який лестив Аврорі.
Сама дівчина широко відкривши очі, всміхнулася куточками вуст, й мовчки кивнула, але помітивши похмурий вираз обличчя Деймона, який поглядом спопеляв адвоката «Консалтинг», прикусила нижню губу, щоб не засміятися.
«Які лицеміри!» — розглядаючи чоловіків, подумала про себе Аврора.
Надалі, розмова вже була не такою позитивною!
Адвокати «Консалтинг» наполягали на виконанні угоди, й розпочалася дискусія між чоловіками.
Генрі та Деймон відмовилися відповідати адвокатам про оголошення заповіту Фредеріка Вільямса, й це «маленьке мовчання», ніби відтермінувало прийняття рішення!
Аврора відчула себе зайвою, але разом із цим, спостерігаючи за кожним присутнім у залі, про себе відмітила, що власника «Консалтинг» чекає великий сюрприз…
Здається, вона вже для себе все вирішила!
Як би серце не противилося, але насправді подумки вона вже змирилася, що прийдеться йти на поступки задля того, щоб зберегти дідусеву компанію та втілити мрію проєкт шотландського готелю у реальність!
Переглянувшись із Деймоном, Аврора легко усміхнулася.
— А, що думає міс Джонс-Вільямс? — запитав один з адвокатів.
Настала тиша.
Всі чоловіки поглянули на Аврору.
Дівчина випрямила спину, поклала руки на коліна, щоб ніхто не бачив, як вони тремтять та посміхнувшись, промовила:
— Містере, — звернулася до чоловіка, який поставив це питання, — я в першу чергу думаю про інтереси холдингу, й можу вас завірити, що заповіт мого дідуся, містера Фредеріка Вільямса, не суперечить статуту холдингу та партнерській угоді, яка була укладена! Відповідати на ваше питання, що саме було зазначено у заповіті — я не буду! Натомість, якщо вам, звичайно, цікава моя думка, варто було б переглянути деякі пункти партнерської угоди! — Аврора помітила, як адвокати переглянулися. Деймон похмуро поглянув, а дідусь Генрі округлив очі, й пильно дивився на дівчину. У всіх була різна реакція на її слова. — Всі сторони даної угоди виконали свої зобов’язання у повному обсязі! Ваша компанія надала фінансову допомогу, ми повернули кошти із процентами.
Аврора відхилилася на спинку крісла, й не відводячи погляду від адвокатів, запитала:
— Ще будуть якісь питання?
— Я думаю, що розмову можна закінчувати! — сказав Генрі. — Дякую, що ви завітали! Всі інші питання я буду вирішувати особисто із містером Діксоном за участю адвокатів холдингу!
Залишившись утрьох, Деймон грубо сказав:
— Авроро, інколи перед тим, як щось говорити, варто думати! Твоє щастя, що ми із дідусем вже говорили про зміну умов в угоді! Тобі просто пощастило!
— Деймоне, зміни тон розмови! — похмуро, сказав Генрі.
Аврора посміхнулася.
— Все добре! — повернувшись до дідуся, сказала. — Якщо я вже не потрібна, то піду з вашого дозволу!
Коли Аврора пішла, Деймон встав зі свого місця та підійшовши до вікна, зітхнув.
— Деймоне, перед тим, як грубіянити, треба думати, що твоя грубість може когось зачепити! — сказав Генрі, й став поряд із чоловіком. — Ти не зрозумів головного!
— Аврора не маленька дівчинка, щоб ображатися! — промовив. — Тим паче коли мова йде про наш бізнес!
— Не маленька, але своєю промовою вона фактично погодилася на умови заповіту!
Деймон насупився, й повернувся до діда.
Генрі засміявся.
— Невже не зрозумів?
#392 в Сучасна проза
#2490 в Любовні романи
#1196 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 26.08.2022