Глава 47: Новорічний бал. Частина 1

Мей, потягуючись, перша подивилася на Шимі і Марінет, які прокинулися майже одночасно
- Доброго ранку, - прошепотіла вона, щоб не розбудити Реян. - Як спалося?
- Непогано, - відповіла Шимі, сідаючи на ліжку. - Хоча було трохи незвично
Марінет усміхнулася, обіпершись на подушку:
- Думаю, для Реян це було важливо. Вона ж майже ніколи так відкрито не діє
Шимі зітхнула:
- Так, я це помітила. Вона дуже обережна зі своїми почуттями. Але я рада, що вона довірилася мені
- Це добре, що ти тут, - тихо сказала Мей, придивляючись до ще сплячої Реян. - Їй це потрібно
Марінет кивнула, трохи посміхаючись:
- Реян іноді здається такою неприступною, але ж насправді вона дуже чутлива
Шимі подивилася на Реян, яка мирно спала, обійнявши ковдру
- Знаю. І це одна з причин, чому я хочу бути поруч
- Ви дві виглядаєте гармонійно, - підморгнула Мей, і Марінет тихо засміялася, прикриваючи рот рукою, щоб не розбудити Реян
- Перестаньте, - прошепотіла Шимі, але її вуха злегка почервоніли
Мей, Марінет і Шимі тихо пересувалися кімнатою, щоб не розбудити Реян. Марінет першою закінчила свої ранкові процедури, потім до неї приєдналася Мей, а Шимі завершила останньою
- Вона така мирна, коли спить, - шепнула Шимі, дивлячись на Реян
- Це рідкісний момент, коли її ніщо не тривожить, - відповіла Марінет. - Думаю, їй потрібен цей сон
- Гаразд, не будемо її чіпати, - погодилася Мей. - Після такого емоційного тижня вона заслужила відпочинок
Шимі накинула свою куртку, ще раз кинула погляд на Реян і тихо прошепотіла:
- Ми підемо на сніданок. Нехай вона прокинеться, коли буде готова
Дівчата ще раз переконалися, що не створюють зайвого шуму, і тихо вийшли з кімнати, залишивши Реян насолоджуватися заслуженим ранковим сном. Коли Шимі, Марінет і Мей зайшли до їдальні, то побачили за одним зі столів решту своєї компанії. Ада, Ліана, Міла, Хуо, Лі Фен, Керн і Ліан уже сиділи за великим столом, обговорюючи щось весело й жваво
- Ось і ви!, - махнула їм рукою Ада. - Сідайте до нас!
- Доброго ранку!, - привіталася Марінет, сідаючи поруч із Керном
- А де Реян?, - поцікавилася Міла, помітивши відсутність подруги
- Вона ще спить, - відповіла Шимі, займаючи місце поруч із Адою. - Ми вирішили не будити її, бо вона, здається, справді виснажена
- Правильне рішення, - кивнув Лі Фен. - Після цього тижня всі заслуговують трохи відпочинку
- До речі, які у вас плани на сьогодні?, - поцікавився Хуо, знову беручись за свій сніданок. - Чи вже всі готові до сьогоднішнього новорічного балу?
- Ще трохи підготовки, - відповіла Мей. - Але ми, здається, все встигаємо
Розмова перейшла до святкових тем. Всі обговорювали свої очікування від вечора, танці, святкові костюми і, звісно, загадували бажання на Новий рік. Під час сніданку, коли обговорення досягло своєї кульмінації, Ліан, який досі мовчки слухав, раптом усміхнувся й озвався:
- А що, якщо я на новорічному балу виступлю зі стендапом?, - запропонував він із блиском в очах
Всі одразу звернули на нього увагу
- Серйозно?, - здивувався Керн. - Ти готовий ризикнути? Це ж академія, тут публіка вибаглива
- Чому б і ні?, - Ліан невимушено знизав плечима. - У мене є кілька веселих історій з життя, які завжди заходили на «ура». Наприклад, про те, як я вперше пробував готувати або як заплутався з входом в інший гуртожиток
Мей засміялася:
- Твій талант розповідати смішні історії, це справді щось. Але чи впевнений ти, що тебе підтримають?
- Я навіть у цьому не сумніваюся, - Ліан нахилився вперед. - Якщо щось піде не так, я просто зроблю паузу й скажу, що це була частина задуму
Ада, яка слухала це з цікавістю, втрутилася:
- Це може стати родзинкою вечора, якщо зробити правильно. Тільки тобі треба буде репетирувати
- Підтримую, - додала Ліана. - Головне, щоб було весело й ненапряжно
- Якщо хочеш, ми можемо допомогти придумати матеріал, - запропонувала Міла
- А може, додати кілька жартів про наших викладачів?, - хитро підморгнув Хуо
- Про викладачів?!, - Марінет здригнулася. - Тільки не про Аріана! Він тебе поглядом на місці «завалить»
Всі розсміялися, і Ліан підняв свій кухоль із соком:
- Отже, вирішено! Я готую стендап! І якщо зал вибухне сміхом, вважайте, що це ваш подарунок на Новий рік
- Тоді за твою сміливість!, - вигукнула Шимі, піднімаючи свій кухоль
Компанія підтримала її тост, і за столом запанував гарний настрій. За столом одразу піднялася хвиля підтримки після пропозиції Ліана:
- Це точно буде круто!, - першою проголосувала Мей, піднявши руку
- Я теж «за»!, - Марінет підняла обидві руки, широко усміхаючись
- Абсолютно підтримую, - додала Ада, злегка кивнувши. - Це додасть нашому балу чогось особливого
- Я теж згоден!, - Керн підняв руку й постукав нею по столу, ніби офіційно затверджуючи рішення
- Голосую «за», - Хуо усміхнувся, підморгнувши Ліану. - Але тільки якщо додаси пару жартів про нас
- Тоді я підтримаю!, - заявила Ліана, сміючись- Думаю, це ідея року!, - Міла теж підняла руку, блискаючи захопленням в очах
Усі одночасно подивилися на Шимі, яка задумливо крутила ложку в руці
- Ну що ж, мені здається, це може стати однією з головних подій вечора. Я теж «за», - нарешті сказала вона
Ліан, розчулений такою підтримкою, розвів руками:
- Ну все, тепер у мене немає вибору. Готуйтесь до вибухового стендапу!
- За це треба підняти тост!, - оголосив Керн, піднімаючи свій кухоль
- За Ліана і його блискучий виступ!, - вигукнула Ліана, і всі дружно підняли кухлі, захоплені ентузіазмом і веселим настроєм

Реян прокинулася в своїй кімнаті, відчуваючи тепло і спокій. Коли її очі звикли до світла, вона помітила, що поруч лежала Лиса - невелика фенек, яку вона бачила лише уві сні. Лиса згорнулася в клубочок біля її подушки, спокійно дихаючи, ніби була тут весь час. Реян спочатку застигла від здивування, але потім усміхнулася. Її серце злегка закалатало
- Це ж сон, правда?, - тихо запитала вона, торкаючись м'якої шерсті Лиси
Лиса поворушила вухами, не розплющуючи очей, і тільки злегка притулилася ближче до Реян. Реян піднялася, сівши на ліжко, і подивилася на Лису ще раз. Її думки плуталися: це було дивно, але в той же час вона відчувала, що це правильно
- Може, ти прийшла підтримати мене?, - пошепки промовила Реян, усміхнувшись
Фенек несподівано підняла голову й подивилася на неї великими, мудрими очима, а потім знову поклала голову на лапки, ніби погоджуючись. Реян провела рукою по Лисі й вирішила не шукати пояснень цьому диву
- "Може, це знак, що сьогоднішній день буде особливим", - подумала вона, повільно встаючи, щоб привести себе до ладу
Реян саме причісувала волосся, коли її телефон задзвонив. На екрані висвітилося ім'я сестри - Саян. Вона на мить зупинилася, поглянувши на телефон, а потім взяла трубку
- Привіт, Саян, - відповіла вона трохи здивовано, адже не чекала дзвінка від сестри в такий ранній час
- Привіт, сестро, - на іншому кінці лунало тепле, але трохи схвильоване голос Саян. - Як ти? Усе добре?
Реян зробила невелику паузу, оглядаючи кімнату й мимоволі поглянувши на Лису, яка все ще лежала на ліжку
- Так, усе нормально, просто трохи виснажена після екзаменів. А ти як? Чому подзвонила?
Саян зітхнула:
- Просто захотіла почути твій голос. Знаєш, іноді здається, що ми віддалилися одна від одної
Ці слова змусили Реян трохи замислитися. Вона сіла на стілець і притримала телефон ближче до вуха
- Я теж це відчуваю, - тихо сказала вона. - Але це не тому, що я хочу бути далеко. Просто… у мене зараз стільки всього в голові
Саян відповіла м'якше:
- Я знаю, але хочу, щоб ти пам'ятала: я завжди поруч, навіть якщо нас розділяють кілометри
Реян ледь усміхнулася, відчуваючи тепло від слів сестри
- Дякую, Саян. Це для мене багато значить
- Ти сьогодні готуєшся до новорічного балу?, - запитала Саян, змінивши тон на більш веселий
Реян поглянула на Лису й усміхнулася ширше
- Думаю, цей день буде особливим. Хто знає, що він принесе?
- Звучить загадково, як завжди, - засміялася Саян. - Добре, я не буду тебе затримувати. Подзвони, якщо щось потрібно. І, Реян…
- Так?
- Ти чудова, сестро. Не забувай про це
- Дякую, Саян. Ти теж, - відповіла Реян, відчуваючи, як хвиля підтримки й любові огортає її
Після завершення розмови вона ще кілька секунд тримала телефон у руках, усвідомлюючи, наскільки важливими бувають прості моменти