Глава 1: Зустріч

Першу дівчину звати Реян, їй 20 років, вона кентавр. Реян доволі закрита людина, постійно слухає музику в навушниках, має сестру-близнючку. Дуже часто гуляє одна. Одного дня до неї підходить людина, дає листа і уходить. Лист не був підписаним. Там було написано: «Запрошуємо вас в університет, де відкривають вас, як людину-тварину з магією». Коли всі спали, Реян зібрала речі, непопередивши пішла з дому до університету. Йшла приблизно тиждень. Раптом вона бачить величезну академію 5-ти поверхів. До неї підходить директор і каже:
- Ласкаво просимо до академії, я Арія директор. Як тебе звати?
- Мене звати Реян
- Добре, прошу за мною, проведу тебе до дівчат, та покажу вам екскурсію
- Гаразд
Вони підійшли до двох дівчат та Арія їм провела екскурсію по академії
- Тут в нас вчаться відьми, там вчаться кентаври, а там вчаться коні, які вчаться магії. На першому поверсі їдальня та актовий зал, на другому поверсі знаходиться кімнати, з 3 по 5 поверхів знаходяться кабінети, де відбуваються пари. Наш розпорядок дня такий: о 7:00 встаєте, о 8:00 снідонок, з 8:30 по 15:05 у вас пари, обід о 13:15-13:45. Після пар ваш вільний час, але за паркан не виходити, о 22:00 відбій. Ми позадавали декілька питань і директор каже:
- Як ви всі новачки, то ви будете жити в одній кімнаті
Ми всі були шоковані, так як не могли знайти спільну мову, почали гвалт
- Заспокойтесь дівчата, вам треба потерпіти одна одну лише 1 рік, кожного року ми переселяємо учнів, щоб не звикали один до одного. Любов в нас заборонена між іншими видами
Вони ще більш шоковані були, але дівчата сподівались що змиряться з цим

Другу дівчину звати Марінет, їй 16 років, вона відьма. Нещодавно Марінет відсвяткувала день народження, після нього відьма відчула ніби якусь незвичайну силу. Зазвичай в день народження завжди радісно та енергійно все відбувається, але відчуття були інші, пояснити вона не могла. Коли пройшло день народження і відьма лягла спати, то вона прокинулась в іншому місці на якомусь дереві. Спочатку не зрозуміла, що коїться і подумала, що це просто сновидіння. Спуститись ніяк не змогла, хоча декілька разів намагалася. В цей момент йшов мимо цього дерева, якийсь дідусь. Марінет закричала, щоб він почув:
- Допоможіть
В цей момент дідусь відірвався від землі та підлетів до неї, в дівчинки щелепа відвисла
- Чого кричиш, що нічим зайнятись, злізай вже
Марінет вцепилась в це дерево ще міцніше і боялась зробити невірний крок. Дідусь зрозумів та відцепив її від дерева та полетів
- Я відчуваю в тебе магію, ти звідки?
- З Землі
- Оу, в тебе є магія, я відчуваю, але я хочу зрозуміти твій ранг. Так що я відведу тебе до академії, де ти будеш навчатись
В цей момент відьма нічого не сказала, була шокована і досі вірила, що це сон. Коли вони нарешті прилетіли і якась жіночка сказала їй, щоб вона доторкнулася до кулі, дізнатися ранг, відьма доторкнулася і там в кулі з'явилися якісь незрозумілі символи
- Вітаю, Ви відьма
Тим часом прийшла мимо відьми, якась напів-людина напів-кінь, Марінет на неї так вилупилась, що дівчина помітила

Третю дівчину звати Лінь Мей, їй 18 років, вона розмовляє з тваринами та рослинами з самого дитинства, яка мріяла про великі пригоди та знання. Завжди знала, що хоче більшого від життя. Чарівна дівчина була натхненна історіями та легендами, які розповідали їй батьки. Одного дня, гуляючи лісом, вона знайшла таємничий амулет, який випромінював тепле світло та мав вигравіювання циліня - міфічного створіння, символу мудрості та благополуччя, тож вирішила зберегти його. Того ж вечора, коли Лінь Мей тримала амулет у руках, він раптово засяяв яскравіше, і перед нею з’явилася дорога, висвітлена місячним світлом. Вона відчула непереборне бажання піти цією дорогою, і так й зробила. Дорога привела її до величезних воріт, за якими була академія - місце, де збиралися наймудріші та найталановитіші учні з усього світу. Мей зрозуміла, що амулет був ключем до академії, і що була обрана для навчання серед кращих. Вступила до академії з гордістю та відчуттям, що її життя зміниться назавжди. Там зустріла вчителів та інших студентів, які поділяли її пристрасть до знань та пригод