Глава 2.27: День в домі...

Під час обіду, сидячи за столиком у студентській їдальні, Аня уважно поглянула на Аду й сказала:
- Ми з Яною останнім часом помітили, що Реян дуже мало їсть… Вона схудла, щонайменше, кілограмів на п’ять. Ти не знаєш, чому?
Яна кивнула, підтримуючи подругу:
- Вона завжди була стрункою, але зараз виглядає виснаженою… Ми переживаємо
Ада злегка стиснула губи, опустивши погляд у тарілку. На мить замислилась, а потім тихо відповіла:
- Вона багато чим переймалася останнім часом… І з навчанням, і з академією, і..., - Ада зробила паузу. - Її емоційний стан теж був нестабільним. Сильне напруження, безсоння, конфлікти. Можливо, на тлі цього вона втратила апетит
Аня серйозно подивилась на Аду:
- Якщо потрібно буде - ми завжди готові підтримати. Навіть просто посидіти поруч
Ада подякувала дівчатам і подумки вирішила - щойно Реян прокинеться, вона поговорить з нею про це. Ада, трохи нахилившись ближче до Ані та Яни, запитала з турботою в голосі:
- А ви пам’ятаєте, як вона харчувалася до того, як вступила в університет? Вона тоді нормально їла?
Яна одразу кивнула:
- Так, ще в школі - та навіть перші тижні в гуртожитку - все було в порядку. Ми іноді разом готували, навіть пекли щось на кухні. Реян завжди казала, що смачно поїсти - це кайф
Аня додала:
- Вона не перебірлива в їжі була. Їла і супи, і каші, і щось з доставок. Але десь останній місяць почала різко втрачати інтерес до їжі. Спочатку ми подумали, що просто немає часу. А тепер… це вже виглядає як щось глибше
Ада нахмурилася, її занепокоєння лише зросло:
- Значить, це щось емоційне... Можливо, навіть не тільки через мене. Вона багато тягне на собі
Аня поклала руку Аді на плече:
- Вона тебе дуже любить. Але, здається, не дає собі права бути слабкою. А зараз їй би якраз потрібно це дозволити
Ада мовчки кивнула. В голові почав вимальовуватись план - як підтримати Реян і не дати їй втратити себе в цьому всьому. Ада різко підвела голову, її голос став більш рішучим:
- Ми з Реян лише подруги, ясно?
Аня та Яна трохи здивовано переглянулися, але не заперечували. Яна, відчувши напругу в голосі Ади, спокійно промовила:
- Ми це розуміємо, Адо. Просто ти виглядаєш, як людина, яка хвилюється за когось більше, ніж просто як за друга
Ада на мить затихла, потім взяла себе в руки і відповіла:
- Це не те, про що ви думаєте. Я просто не можу допустити, щоб вона постійно переживала, це все на неї навалюється. І я не хочу, щоб вона відчувала, ніби у неї є якесь зобов'язання
Дівчата зрозуміли, що Ада намагається захистити свої почуття, тому більше не продовжували цю тему. Але по їхніх обличчях було видно, що вони все одно не могли повністю зрозуміти, що насправді відбувається між Адою та Реян. Вони сиділи за столом, обговорюючи різні теми, і вже не згадували про Реян. Ада, яка відчула, що атмосфера стала більш невимушеною, вирішила поцікавитись ще деякими речами.
- До речі, коли у вас день народження?, - запитала вона, намагаючись ненав'язливо перевести розмову на іншу тему
Аня посміхнулася і відповіла:
- Ми народилися вночі, з 13 на 14 грудня. Тобто, я - 13 грудня о 23:58, а Яна - 14 грудня, вже о 00:03
Ада, почувши таку інформацію, не змогла приховати подиву, хоча намагалась не показувати своїх емоцій. Це дійсно була цікава і незвичайна дата народження, але вона просто кивнула і сказала:
- Ого, це ж дуже цікаво! Я не знала, що таке може бути
Яна, яка відразу зрозуміла, що Ада була вражена, весело додала:
- Так, ми навіть потрапили в газету, як двійнята, які народилися в різні дні. Це завжди було забавно, бо всім цікаво, як так вийшло
Ада, захоплено слухаючи, не могла не посміхнутись:
- Таких історій мало хто має. Це дійсно круто!
Аня, помітивши, що Ада замислилася, вирішила запитати:
- А коли ти народилася?
Ада, трохи вагаючись, відповіла:
- 14 листопада
Вона не могла розповісти їм, що насправді її день народження співпадає з датою народження Яни, адже це могла бути зайва інформація для цього моменту. Тому вона вирішила збрехати, не надаючи цьому особливого значення. Аня не звернула увагу на різницю і просто кивнула:
- О, класно! Значить ти теж в листопаді. Виходить, ми всі дуже близько народились
Яна теж посміхнулась:
- Так, наші дні народження справжня зібраність знаків зодіаку!
Аня і Яна, помітивши, що Ада трохи задумалася, запропонували:
- Хочеш погуляти з нами? Ми можемо показати місцевість, показати цікаві місця біля університету. Це буде весело!
Ада, трохи відволікаючись від своїх думок про Реян, усміхнулася:
- Звісно, чому б і ні. Це чудова ідея!
Вони вийшли з їдальні і вирушили на прогулянку, а Ада почала відчувати, як атмосфера навколо стає більш розслабленою, і вона, хоча й не могла повністю відключитися від думок про Реян, намагалася насолоджуватися моментом

Саян та Афіна повернулись додому після прогулянки. Афіна відразу направилася до кімнати Реян, щоб перевірити, як вона себе почуває. Постукала в двері, але відповіді не було. Вона ще раз спробувала, але все залишалося тихо. Це змусило її трохи хвилюватися, адже зазвичай Реян завжди була на зв'язку. Не отримавши відповіді, Афіна вирішила не турбувати її більше і спустилась на кухню. Вона сіла за стіл, де вже була готова обідня трапеза, і почала їсти разом з Саян. Між ними панувала тиха атмосфера, тільки іноді Афіна поглядала на двері, замислившись, чи все добре з Реян. Саян подивилася на маму з турботою і запитала:
- Як Реян? Все добре?
Афіна знизала плечима і відповіла, поглянувши в бік дверей кімнати:
- Напевно, вона спить. Я постукала, але відповіді не було. Звуку взагалі не чула
Афіна трохи хвилювалася, але намагалася не показувати це, продовжуючи їсти. Саян залишалася задумливою, ніби переживаючи за свою подругу, адже останні дні були складними для всіх. Афіна послухала і, без запитань, встала, пішла до кімнати Саян і принесла їй телефон. Вона підійшла до кімнати, де Реян ще спить, що ніби підтверджувало її припущення про відсутність шуму
- Ось твій телефон, - сказала Афіна, передаючи його дочці
Саян подякувала і почала переглядати повідомлення на телефоні. Вона не могла не задуматися, чи може щось статися з Реян через її стан, але намагалась залишити все як є, хоча думки її не покидали. Саян набрала номер Ади, сподіваючись поговорити і отримати якусь підтримку. Кілька коротких гудків, і на іншому кінці лінії почула голос Ади
- Привіт, Саян, як ти?, - запитала Ада, одразу помітивши, що в голосі Саян була тривога
- Привіт… Реян ще спить. Я просто хотіла дізнатися, як ти, як все у вас?, - відповіла Саян, не зовсім впевнена, що варто повністю ділитися своїми переживаннями
Ада на іншому кінці відповіла спокійно:
- Все добре, я була з дівчатами в університеті. Але як Реян? Вона все ще погано почувається?
Саян задумалась на мить, перед тим як відповісти:
- Так, вона спить. Сподіваюся, це тимчасово, але я переживаю. Я навіть не знаю, що з нею відбувається
- Ти можеш залишити все це на потім. Я тут, якщо тобі треба поговорити, - сказала Ада з розумінням. - Якщо хочеш, можу прийти і допомогти
Саян на мить помовчала, зібравшись з думками, перш ніж відповісти:
- Можливо, коли вона прокинеться, ми поговоримо більше. Зараз я просто хвилююся, і це важко тримати в собі
Ада відповіла з розумінням:
- Розумію. Ти знаєш, де мене знайти, якщо що. Не соромся звертатися
Саян зітхнула і, зберігаючи спокій, продовжила розмову:
- Реян спить цілий день, але це не схоже на неї. Вона завжди була енергійною, навіть коли не почувалася на 100%. А зараз вона просто не прокидається. Я відчуваю, що щось не так
Ада з іншого боку лінії на мить замовкла, слухаючи Саян, потім з розумінням сказала:
- Я розумію твої переживання. Це дійсно незвично. Ти маєш рацію, це не схоже на її звичний стан. Можливо, її організм просто вимагає відпочинку, але є й інші моменти, на які треба звернути увагу
Саян почала грати пальцями на телефоні, все ще нервуючи:
- Я вже і так все перевірила, все, що могла. Можливо, їй потрібно більше часу, щоб відновитися. Але це не просто втома. Відчуваю, що з її станом щось не так
Ада мовила спокійно:
- Може, варто поговорити з кимось з лікарів або спеціалістів? Як щодо того, щоб ще раз перевірити її температуру чи стан загалом?
Саян погодилась:
- Так, мабуть, варто. Я точно не можу залишити все так, як є
- Ти не одна, Саян, - додала Ада з підтримкою. - Ми разом пройдемо через це, що б не сталося
Саян відчула полегшення від слів Ади, але все одно залишалася стурбованою за стан Реян. Ада замислилася на мить, слухаючи Саян, і зрозуміла, що є певна логіка в її припущенні. Вона згадала, як бачила снодійне в аптечці Реян і зараз це здалося їй можливим поясненням для того, чому Реян могла спати так довго
- Ти права, - сказала Ада, трохи нервуючись. - Я теж бачу, що це може бути одним із варіантів, але ти права, що такі ліки не можна пити, якщо є температура. Я дуже переживаю за неї, може це щось серйозне
Саян помовчала кілька секунд, а потім запропонувала:
- Можливо, нам варто зв’язатися з Володимирою. Вона точно зможе допомогти і зрозуміти, що відбувається. Я думаю, це буде найкращий крок. Давай я їй подзвоню, розповім все і вона порадить, що робити далі
Ада погодилася і сказала:
- Так, давай, не будемо гаяти час. Я з тобою, Саян, - і знову відчула важкість у серці. Вона не могла залишити свою подругу в такому стані і мусила діяти якнайшвидше
Саян набрала Володимиру, зберігаючи спокій, хоча в душі хвилювалася. Вона чітко пояснила ситуацію, не забуваючи уточнити про снодійне та можливі ускладнення
- Добрий день, Володимиро. Можете поговорити? Я переживаю за Реян, - сказала Саян, коли з’єдналася з психологинею. - Вона вже цілий день спить, і ми з Адою підозрюємо, що вона могла випити снодійне. Але їй не можна при температурі, вона це знає! Ви не могла б допомогти порадою?
Володимира тяжко зітхнула, її голос став серйозним і навіть тривожним
- Ситуація з Реян зараз дуже важка, - сказала вона, і її слова ніби пронизали тишу. - Вона відчуває, що всі за нею переживають, і тепер, через це, робить на зло пакості, відштовхує всіх, кого може. Це її захисна реакція, але вона навіть не розуміє, що це тільки ускладнює ситуацію
Вона на кілька секунд замовкла, намагаючись зібрати думки
- А те, що сталося вчора, - продовжила вона, - це через Аду. Реян зараз дуже сильна, її сила зросла в десять разів. Це сталося після того, як вона пережила емоційну бурю. Вона не може контролювати це, і це дуже небезпечно. Зараз з Реян треба бути обережною, щоб не допустити, щоб її сила вийшла з-під контролю. Це може призвести до того, що все вийде з-під контролю, і вона, можливо, навіть не зможе себе зупинити
Голос Володимири став тихим, але в ньому прозвучала тривога. Вона розуміла, що тепер потрібно діяти дуже обережно. Саян подякувала Володимирі за пояснення та, поклавши телефон на стіл, переказала все Аді. Вона детально розповіла про те, як ситуація з Реян ускладнилася, про її сили, які зросли в десять разів, і про те, що тепер треба бути дуже обережними, аби не допустити, щоб це вийшло з-під контролю. Саян підкреслила, як важливо діяти спільно, щоб підтримати Реян і допомогти їй впоратися з усіма емоціями та змінами, які вона переживає. Ада відключилася від Саян, відчуваючи, що їй треба трохи побути на самоті. Вона сказала Ані та Яні, що їй потрібно йти додому. Дівчата трохи здивувалися, але зрозуміли, що Ада має свої причини. Ада встала та попрощалася з ними, пообіцявши, що побачаться згодом. Вийшовши з університету, вона пішла додому, відчуваючи важкість на душі через ситуацію з Реян та її емоційний стан