Існує в світі два запеклих друга.
Два виміри без ліній і уяви круга.
Ми лиш в ілюзіях собі їх уявляєм.
Поняття ми про них навіть не маєм,
щоб осягнути їхню глибину.
Коли вони разом існують в змові–
нормальний пульс здорової крові.
Один живе в своїм звичайнім Я.
Він бачить інших, має почуття,
а інщий просто констатує факт,
він- підписант, це не суворий пакт.
Та варто одному змінити траєкторію життя,
забути всіх, змінити поняття,
і ось два други вже запеклі вороги.
І мчать у рознобій встановлені ваги.
Чим швидше перший розростає своє Я,
тим більше інший вже не друг, тепер суддя.
Тут молодість живе, цвіте краса,
там – трон, овації й в екстазі небеса.
Та невблаганний в цій ідилії суддя,
Бо вирок для них всіх – це забуття.
Так хто ж вони, ці два запеклих друга?
Щоб не зустріла вас ця невимовна туга,
Вам варто знати їхні імена,
тоді, можливо, омине вина
в фіналі вашого мінливого життя.
Всього лиш три звичайних букви має бути,
Та сенсу вам ніколи не збагнути.
Відредаговано: 06.09.2026