3

Після того, що сталося, я була зла на Колю через те, як він зі мною вчинив. Я просто перестала звертати на нього увагу, ніби його не існувало.
Через деякий час на уроці фізкультури ми набирали команди для гри у волейбол. Капітанами були Коля і Максим. Коля спочатку вибрав Наташу, потім Діма, а потім сказав:
— Лера.
У нашому класі було дві Лери, і він показав на мене. Діма одразу почав кричати, щоб він мене не брав, але Коля все одно взяв мене до команди. Я була здивована. Після всього, що він зробив, він усе ж вибрав мене. Також він взяв Сашу і Іллю.
Ми почали грати. Після першої гри Діма почав говорити, навіщо Коля мене взяв, адже я, мовляв, погано граю. Мені стало дуже образливо, і я взагалі не хотіла більше з ними грати.
Коли потрібно було виходити на гру, я залишилася сидіти. Вчителька запитала, чому я не встаю. Я, крізь сльози, сказала, що не буду грати, бо Діма постійно говорить, що я погано граю. Вона подивилася на нього так, ніби мовчки сказала: «Не чіпай її».
Я встала, і ми знову почали грати. Але коли я ще раз не відбила м’яч, Діма почав кричати, що я тупа. Анна Олександрівна сказала мені не звертати уваги.
Ми програли. Діма сказав, що краще б Коля мене не брав, а Наташа відповіла, що це всього лише гра і йому потрібно заспокоїтися.
На наступній перерві, коли продзвенів дзвінок на урок, я збиралася заходити в клас. Коля відкрив мені двері й пропустив уперед. Я не розуміла, що взагалі відбувається і чи він справді забув те, що зробив. Ці думки не давали мені спокою.