Розділ 8: Фанатка

У кожної групи, яка виступає, є свої фанати. Але є одна особлива фанатка, яка дуже і дуже дивна. Її звати Аяко, і вона прибула до їхньої школи з Японії за програмою обміну. Але хто вона насправді, і що насправді приховується за її незвичайною поведінкою? Андрію доведеться з’ясувати це, перш ніж буде занадто пізно.

Сторінка 1

Після того, як Андрій повернувся до звичного шкільного життя, він намагався забути всі страхи і тривоги, які його переслідували останнім часом. Але життя рідко дозволяє нам просто так залишити позаду те, що здавалося вирішеним.

Одного ранку, коли Андрій підійшов до свого шкільного шафчика, щоб взяти підручники, він помітив щось незвичайне. Між книгами лежала невелика записка, складена навпіл. Її краї були трохи пошарпані, наче вона вже довго чекала на того, хто її відкриє.

Андрій розгорнув записку і побачив, що вона написана червоним чорнилом, великими і нерівними літерами. Текст змусив його серце забитися швидше:

*“Я бачу тебе. Ти не можеш сховатися від минулого. Воно завжди знайде тебе, навіть коли ти думаєш, що все позаду.”*

Холодний піт покрив його лоба. Андрій оглянувся, намагаючись зрозуміти, хто міг залишити цю записку, але поблизу нікого не було. Його друзі ще не підійшли до школи, а інші учні були зайняті своїми справами, не звертаючи на нього уваги.

**Андрій (внутрішній монолог):** *"Хто це міг зробити? Можливо, Джек повернувся? Але ж він зник після тієї битви з Містером Греєм... Чи це хтось інший, хто знає про мене більше, ніж я хочу?"*

Записка не давала йому спокою весь день. Він намагався зосередитися на уроках, але думки постійно поверталися до того загадкового повідомлення. Коли він спробував розповісти про це Лізі, то відчув, що їй буде важко зрозуміти, через що він проходить. Тому він вирішив поки що тримати це в таємниці.

---

Водночас Джек, який колись був впевнений у своїй перемозі, опинився в зовсім іншому становищі. Після того, як його викрали люди Містера Грея, він зазнав серйозних випробувань. Грей не пробачив йому провалу, але замість того, щоб знищити Джека, вирішив використати його у своїх цілях.

Джека відправили до іншої країни, де він мусив працювати на Містера Грея як інформатор і маніпулятор. Його нове життя було сповнене страху і відчаю. Він постійно відчував, що будь-яка помилка може коштувати йому життя.

**Джек (внутрішній монолог, з гіркотою):** *"Я думав, що зможу керувати всім, але виявився простою пішкою. Грей не дасть мені спокою, поки я не виконаю все, що він хоче. Можливо, одного дня я зможу втекти від цього жаху, але зараз... Я змушений грати за його правилами."*

Джек знав, що будь-який необережний крок може призвести до його загибелі, тому він старався діяти обережно і не привертати до себе зайвої уваги. Але в глибині душі він ненавидів Грея і мріяв про день, коли зможе повернутися і відплатити йому за все.

---

Наступного дня Андрій знову знайшов записку у своєму шафчику. На цей раз текст був ще більш загрозливим:

*“Ти думаєш, що зможеш втекти? Ти не знаєш, з ким маєш справу. Вони знають про тебе більше, ніж ти думаєш. І я теж знаю. Я стежу за тобою.”*

Андрій відчув, як по його спині пробіг холодок. Ці записки ставали все більш моторошними, і він почав серйозно переживати, що за ним стежать. Він знову оглянувся навколо, але ніхто не здавався підозрілим. Всі учні, здавалося, були зайняті своїми звичними справами, і жоден з них не привертав уваги.

Проте Андрій відчував, що хтось невидимий спостерігає за ним, і це відчуття не давало йому спокою. Він не міг дозволити собі розслабитися, постійно перебуваючи в напрузі.

На третій день у шафчику лежала третя записка:

*“Це тільки початок. Готуйся до того, що буде далі. Твоя історія ще не завершена.”*

Андрій зрозумів, що повинен щось робити. Він не міг і далі ігнорувати ці попередження, але він також не хотів втягувати в це своїх друзів. Він вирішив почати розслідування самостійно, намагаючись з'ясувати, хто стоїть за цими записками.

Але він ще не знав, що це лише початок нового етапу в його житті, де на нього чекають нові загадки, випробування і небезпеки.Сторінка 1

Після того, як Андрій повернувся до звичного шкільного життя, він намагався забути всі страхи і тривоги, які його переслідували останнім часом. Але життя рідко дозволяє нам просто так залишити позаду те, що здавалося вирішеним.

Одного ранку, коли Андрій підійшов до свого шкільного шафчика, щоб взяти підручники, він помітив щось незвичайне. Між книгами лежала невелика записка, складена навпіл. Її краї були трохи пошарпані, наче вона вже довго чекала на того, хто її відкриє.

Андрій розгорнув записку і побачив, що вона написана червоним чорнилом, великими і нерівними літерами. Текст змусив його серце забитися швидше:

*“Я бачу тебе. Ти не можеш сховатися від минулого. Воно завжди знайде тебе, навіть коли ти думаєш, що все позаду.”*

Холодний піт покрив його лоба. Андрій оглянувся, намагаючись зрозуміти, хто міг залишити цю записку, але поблизу нікого не було. Його друзі ще не підійшли до школи, а інші учні були зайняті своїми справами, не звертаючи на нього уваги.

**Андрій (внутрішній монолог):** *"Хто це міг зробити? Можливо, Джек повернувся? Але ж він зник після тієї битви з Містером Греєм... Чи це хтось інший, хто знає про мене більше, ніж я хочу?"*

Записка не давала йому спокою весь день. Він намагався зосередитися на уроках, але думки постійно поверталися до того загадкового повідомлення. Коли він спробував розповісти про це Лізі, то відчув, що їй буде важко зрозуміти, через що він проходить. Тому він вирішив поки що тримати це в таємниці.

---

Водночас Джек, який колись був впевнений у своїй перемозі, опинився в зовсім іншому становищі. Після того, як його викрали люди Містера Грея, він зазнав серйозних випробувань. Грей не пробачив йому провалу, але замість того, щоб знищити Джека, вирішив використати його у своїх цілях.

Джека відправили до іншої країни, де він мусив працювати на Містера Грея як інформатор і маніпулятор. Його нове життя було сповнене страху і відчаю. Він постійно відчував, що будь-яка помилка може коштувати йому життя.