Розділ 36.

 Вечоріло. «Туз» тихо погойдувався біля причалу марини Мадзара-дель-Валло. Ще до швартування Стас подбав про маскування знахідки: акуратно обклеїв обидві сторони золотого диска грубозернистим наждачним папером. Тепер він виглядав як цілком звичайний відрізний круг для болгарки — навіть діаметр збігався зі стандартом. Замаскований «круг» ліг у ящик до витратних матеріалів, і Стас полегшено видихнув: око митника нічого не запідозрить.

 Згодом, зручно вмостившись на дивані в кают-компанії, він відкрив на ноутбуці серію знімків поверхні диска. Збільшуючи на екрані символи, укладені в борозенках спіралі, він остаточно переконався, що весь текст складався лише з двох знаків, що чергувалися в різних комбінаціях.

 Аміна присіла поруч, обійнявши його за плечі; її щока торкалася його неголеної шкіри на обличчі. На екрані завмер збільшений центр диска: зовсім поруч із отвором, на початку спіралі, виднівся ще один крихітний символ. Масштаб був збільшений — за формою впізнавався Анкх, хрест із петлею замість верхньої планки: «☥».

 — Давньоєгипетський символ «Ключ життя», — Стас прочитав уголос інформацію з інтернету. — Анкх символізує життя, як земне, так і потойбічне, а також безсмертя, вічність, мудрість і захист. Такий хрест часто зображувався в руках богів і фараонів, а також на амулетах та інших предметах культу. Анкх використовувався також у коптській релігійній символіці через його схожість із християнським хрестом.

 Аміна зморщила чоло, проводячи пальцем по екрану:

 — Якщо такий знак один, то він може позначати початок — напрямок читання.

 — Або, — заперечив Стас, — він тут присутній як символ зв'язку між земним життям і потойбіччям. Якщо ми справді маємо перед очима другу частину «Книги мертвих».

 — Ти навмисне опустив слово «етруської»?

 — Бо перед очима знаки — схожі на єгипетські. Але хто сказав, що це не шифр-переклад етруського тексту? Диск може датуватися першим тисячоліттям до нашої ери, коли співіснували обидві цивілізації. А може, й пізніше: Анкх використовували перші християни в коптській єгипетській церкві. До речі, саме від неї відокремилася Ефіопська православна церква — та, що вважає себе хранителькою Ковчега Заповіту.

 Стас повільно «йшов» спіраллю далі.

 — Бачиш? Напрямок для читання вгадати легко… «Ступня» й «копито» вибудовують чіткий рух від центру по спіралі до краю диска. В єгиптян подібні ієрогліфи й означали «рух», та, ймовірно, з різною швидкістю: ступня — повільно, копито — швидко. У мене виникла асоціація з азбукою Морзе, де кожна літера або цифра представлені у вигляді комбінації коротких і довгих звукових сигналів, які записуються як «крапка» і «тире». Тільки літери азбуки Морзе при написанні відокремлюються одна від одної пробілом, або довшою паузою при передачі в ефірі, а даний текст має рівні проміжки між символами. Так само писалися тексти в Стародавньому Єгипті, без відокремлення слів і без розділових знаків, яких у них просто не існувало.

 — А в мене виникла асоціація з двійковим кодом, — пожвавішала Аміна. — Способом надання даних у комп'ютерних технологіях. Пам’ятаєш, я ж за основною професією – програмістка!

 — Двійковий код? Це коли є лише два стани: «нуль» або «одиниця», тобто: «увімкнено» — «вимкнено»? — уточнював Стас.

 — Саме так! Те, як ти сказав, один із станів, один символ – це один біт інформації. Вісім бітів – складають один байт. А байт вже може відповідати одній із літер на клавіатурі комп'ютера…

 — Хочеш сказати, що текст двотисячолітньої давнини може бути трансформований в такий, що буде відповідати сучасному стандарту ASCII? Не дивуйся, я теж вивчав інформатику, — примружився Стас. — Скажи мені, будь ласка, коли придумали двійковий код?

 — Якщо ти думаєш, що разом з першим комп'ютером, то сильно помиляєшся. Набери, будь ласка, запит в інтернет, і ти здивуєшся, що аналоги двійкового коду використовувалися людиною ще до нашої ери.

 Стас з недовірою відправив запит у «всесвітню павутину».

 — Справді… — за хвилину він здивовано свиснув і зачитав інформацію. — Перші згадки про використання двійкового кодування відносяться до ІІІ століття до нашої ери, а коріння походять від різних народів: китайців, стародавніх греків, інків. Двійкові системи для кодування літер алфавіту почали використовувати в Європі ще в ХVII столітті, а початок використання сучасної було покладено в 1937 році... Ще до створення першого комп'ютера…

 — Що я тобі казала? А тепер спробуй розбити весь закодований текст на послідовність з восьми символів, замінивши «ступню» на «нуль», а «копито» на «одиницю».

 Стас важко зітхнув, але побачив, як спалахнув азарт в очах Аміни:

 — Добре, але для цього мені потрібен час… І поки я перетворюю стародавнє послання у двійковий код, скажи мені: невже ти сподіваєшся, що групи ієрогліфів відповідатимуть літерам латинського алфавіту за стандартом кодування ASCII, прийнятим у 1963 році?

 — Думаю, що ні… Але на наступному етапі кожні вісім символів отриманого двійкового коду ми переведемо спочатку в десяткове число, а потім це число або групу чисел ми перетворимо в символи Юнікоду, що відповідають літерам стародавніх алфавітів. Ось тоді, сподіваюся, ми отримаємо якийсь літерний текст. Тож чекаю від тебе послідовність з «нулів» і «одиниць», а далі я візьмуся за перетворення…