Шептунка: ціна слова

Розділ 21.

Уна Вейр

Настрій після аудієнції в імператора був суперечливий, мов погода в горах: сонце, дощ і ще градом до купи. Краще б мої очі зовсім не бачили його вдоволеної, свіжої, ідеальної фізіономії, яку так кортіло зіпсувати. Невже він і справді так добре відпочив? Цікаво з ким? Хоча, мені на це абсолютно байдуже. А я до світанку рахувала тріщини на балдахіні, прокручувала в пам'яті його губи, руки на моїй талії, погляд над келихом, і зараз мала під очима такі тіні, що їх не приховав би жоден порошок.

Уно, ти дурепа. Невже ти вирішила, що ворог може мати до тебе якісь почуття? Він не здатен на них узагалі, і сьогодні вранці дуже чітко це продемонстрував. Жодного натяку на вчорашню вечерю, жодного відблиску того, що тоді палало в його очах. Лише правитель, що має безмежну владу, а я для нього була не більше, ніж простої гості, чи полонянки, залежно від того, як йому зручніше. Він окреслив мої межі, мов кордони на мапі, і вказав на моє місце так прагматично, що мені досі пекло в грудях. Моя гордість була уражена.

Досить скиглити. Потрібно негайно викинути з голови нахабного імператора, який був і лишається моїм найлютішим ворогом, і цього не змінити.

До кімнати йти не хотілося: поки що я не знала, що маю сказати Віксі, а вона з мене випитає сьогодні геть усе, бо вчора подруга заснула раніше, ніж я повернулася. Мені потрібно було скинути напругу, тому ноги самі понесли мене на подвір'я, яке нещодавно зазнало стихійного лиха на ім'я Солдат. Двоє двірників іще замітали сліди феєричної прогулянки, а вартові начищали зброю з виглядом людей, які намагаються не сміятися. Я пройшла повз них і лише тоді почула цей звук: сухий, ритмічний стукіт дерева об дерево, що долинав із заднього двору. Там, на витоптаному майданчику, під високою кам'яною стіною проводили тренування. Саме те, що мені було потрібно. Я рушила туди майже бігом.

Молоді юнаки років п’ятнадцять, що відпрацьовували удари на чудернацькому дерев'яному манекені, першими помітили мою появу й одразу опустили зброю. Слідом за ними обернулися й решта. Поміж десятком юнаків у шкіряних жилетах стояв кремезний чоловік років тридцяти, із широкими плечима, засмаглою шкірою й коротко стриженим темним волоссям. Він окинув мене поглядом і зневажливо кинув:

— Вам чого, леді? Тут місце для тренувань, а не для розваг.

Очевидно, саме він був наставником, бо відразу ж подав знак юнакам продовжувати. Незважаючи на його тон, я за п'ять років звикла, що мене проганяють і вказують на місце, яке я мушу посісти за думкою інших. Тож замість відійти чи образитися, я підійшла до кремезного чоловіка впритул, щоб він розчув мої слова.

— Тренуватися, — прошепотіла я. — Можна?

Гадаю, не лише наставник мене почув, бо тренування одразу зупинилося, і на мене втупилися всі: десяток чи дюжина молодих воїнів і, здається, навіть манекен.

— Дівчино, ми тут не танцюємо, — він знову глянув на мене зверхньо, проте цього разу його очі уважно ковзнули по моїй постаті. Він затримав погляд на світло-блакитному камзолі з глибокими вирізами, на шкіряних штанях, зашнурованих з боків, на високих чоботях, які добре сиділи на нозі, і на широкому поясі з кишенями. А тоді помітив ніж за ним. Його брова піднялася, і він знову підвів очі до мого обличчя вже набагато делікатінше. Скептицизм у погляді поступився місцем чомусь на кшталт цікавості.

Я скористалася миттю і поглядом на мене кремезного велетня.

— Перевіримо? — кинула з викликом.

Мені було байдуже, чи почув він. Я вже крокувала до центру майданчика, як хтось із хлопців поквапливо відкотив убік манекена, готуючи імпровізоване місце. Наставник поважно й неспішно рушив за мною.

— Хочете позмагатися з кимось із моїх вихованців? — Він повернувся до юнаків, що вишикувалися в ряд, і повів у їхній бік рукою.

— Вас, — прошепотіла я, і добре, що він стояв так близько.

Позаду пролунав хлоп’ячий сміх. Але суворому наставникові вистачило одного погляду, щоб запанувала мертва тиша.
___




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше