Шептунка: ціна слова

Розділ 10.

 ___Уна Вейр___

 

Його погляд став яскравим свідченням того, що він не пробачив. Усередині прокинулася знайома впертість.

Що ж, Ваша Величносте. Якщо ви вирішили вдавати люб'язного господаря, я можу стати найчемнішою гостею у світі. Але не сподівайтеся, що я забула, навіщо приїхала.

— Чи не бажаєте повечеряти зі мною? — несподівано запитав він.

Повечеряти? З ним? Наодинці? Здається, імператор остаточно вирішив звести мене з розуму.

Або він щось задумав.

Ця думка повернула мені здатність тверезо мислити. Щоб розгадати його плани, мені потрібно стати наймилішою дівчиною на світі. Я повільно усміхнулася.

— Із задоволенням, Ваша Величносте, — прошепотіла я.

Він нахилився, щоб розчути, і наші погляди знову зустрілися. Чомусь мені здалося, що він усміхнувся трохи інакше. Наче прийняв виклик, якого я ще навіть не встигла кинути.

— Пройдімо, леді Вейр.

Він провів мене крізь прочинені двері до малої їдальні. Ми йшли пліч-о-пліч, його рука лежала під моєю, і крізь тонку тканину рукава я відчувала її тепло, спокійне й упевнене, наче в чоловіка, який не звик, що йому відмовляють. Мала їдальня зустріла нас напівтемрявою й запахом печені з пряними травами. На столі, накритому білою скатертиною, у срібних свічниках тремтіли язички полум'я, а вогонь у каміні кидав на стіни золотаві тіні. Кришталь ловив їх і розсипав по скатертині дрібними іскорками. Усе було таким красивим, що в мене защеміло в грудях. У Цитаделі ми їли з дерев'яних мисок при одній свічці на довгий стіл.

Опинившись позаду мене біля стільця, Ульріх нахилився так близько, що я відчула його подих на своїй шиї. Шкіра вкрилася мурашками, і вони побігли від потилиці вниз по спині, а тоді розлилися теплом по всьому тілу. Я заплющила очі, намагаючись зрозуміти, що зі мною відбувається. Невже це його магія? Колись Котунберійські підкорювали чужу волю одним поглядом. Схоже, мій імунітет до магічного впливу дає тріщини.

— Сідайте, леді Вейр, — почулося зовсім поруч.

Добре, що він стояв позаду й не бачив мого обличчя. Хоч крихту впевненості мені вдалося зберегти. Я ледь усміхнулася й опустилася на стілець, який він дбайливо підсунув. Ульріх обійшов стіл і сів навпроти. Між нами лягла довга біла смуга скатертини, і я нарешті змогла видихнути.

Імператор узяв дзвіночок, і за мить з'явилися слуги з тацями. Вони рухалися нечутно, розставляючи страви, і здавалося, ніби в залі нікого немає, крім нас двох. Я вдавала, що вивчаю візерунок на тарілці, але відчувала його погляд на собі. Кожен мій рух, кожен мій погляд він помічав, і вже за кілька хвилин мій спокій дав перші тріщини.

Коли за слугами зачинилися двері, він підняв келих.

— Іноді доля буває безжальною, а іноді поблажливою. Пропоную випити за шанс!

Мені не сподобався цей тост. Не через слова, а лише тому, що їх виголосив Ульріх. Але я повільно підняла келих і посміхнулася.

Що ж, імператоре, я приймаю ваш виклик. Ви ще пошкодуєте про той день, коли ваша світла макітра надумала мене відшукати. Колись мій ворон поцілить прямо в неї горіхом.

Більше того, я піднялася зі стільця й обійшла стіл. Наблизилася до джерела своєї небезпеки майже впритул. Пограємо?

Я торкнулася його келиха своїм… Але несподівано він одним рухом підвівся й, нависаючи наді мною, обхопив мою руку з келихом своєю.

Кришталевий дзвін розрізав тишу. Повітря між нами напнулося, мов тятива. Його рука лягла на мою талію, гаряча й владна, і притисла мене до себе так, що я відчула кожен його подих. Наші погляди, прикриті маскою придворної ввічливості, зчепилися в мовчазному двобої, і я не могла сказати, хто з нас готовий завдати удару першим.

— На брудершафт? — прошепотів він із ледь помітною, хижою посмішкою.

Я відпила вина, не відводячи очей. Гіркувато-терпке, воно обпекло язик. А тоді його губи наблизилися до моїх і різко взяли в полон.

Спершу я відчула лише гарячий жар. Потім ніжність, якої не чекала. А тоді поцілунок став глибшим, і світ довкола зник. Не стало ні їдальні, ні свічок, ні каміна. Лише його губи, гарячі, хижі й пристрасні, що стерли всю брехню придворних манер і перетворили наш негласний двобій на солодку, безжальну каторгу.

 Мене накрило хвилею, такою сильною, що ноги стали ватяними. Його рука на моїй талії стиснулася так міцно, що не лишалося жодного простору для відступу. Лише дихати ним. Тонути в гіркому присмаку вина й виклику. Серце билося так гучно, що, здавалося, його чути в усьому палаці. Усе тіло відгукувалося на нього: шкіра, що спалахнула від його дотику, коліна, що слабшали, пальці, що самі вчепилися в його камзол, ніби боялися, що він зникне. Ніби кожна клітина мене, довго спляча, раптом прокинулася й упізнала його. Це було неймовірно й неправильно. Але водночас так правильно, що мені стало страшно.

Навіть шнурок на моїй шиї, що роками душив мене своїми вузликами, на мить ніби послабився, і я вперше за п'ять років вдихнула на повні груди.

На мить я забула все. І що це гра. І навіщо я приїхала. Ким він є для мене. Лишався тільки чоловік і те, що пульсувало між нами, як магія, яку я не вміла назвати.

А потім у голові тонко, насмішкувато озвалася думка: а що, якщо помста може бути солодкою? Чи, може, саме такою вона й є? Тоді я готова до жертв.

Я відповіла на його поцілунок, перший у моєму житті, і вперше сама не вірила, що це роблю. Мої руки ковзнули вище, до його плечей, і я відчула, як він здригнувся. Це здивувало мене найбільше. Його теж.

Поцілунок обірвався так само несподівано, як і почався. Ульріх різко відступив на крок. Він важко дихав, а в його очах, світло-блакитних і недавно холодних, палали іскри. Я стояла перед ним із невгамовним серцебиттям, губами, що пекли, і не знала, що робити з руками, які ще секунду тому тримали його.

Тиша лягла між нами важка й густа. Тільки вогонь тріскотів у каміні, ніби нічого не сталося.

Я чекала, що він щось скаже. Що засміється, насмішкувато вклониться чи, навпаки, знову пригорне мене до себе. Але імператор мовчки дивився на мене, й обличчя його повільно змінювалося. Іскри гасли, обличчя кам’яніло, приймаючи безтурботність. Те, що кілька секунд тому горіло в його очах, ховалося десь глибоко під непроникною кригою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше