ГЛАВА 4

Встав я рано, бо була пісна п'ятниця. Мені тато говорив: хто в п'ятницю постить, потопати не буде. Ну, вдягнувся я в новеньке і в церкву пішов.

Дійшов до дверей і відчув запах дивний, але уваги не звернув. Відкрив двері, зайшов. У церкві людей мало було: дяк щось говорить, старі бабусі спереду стоять, молоді парубки, такі як я, ззаду стоять. Хтось молиться, хтось шапку в руках тримає і дяка слухає.

І я стою, слухаю та все відчуваю той запах дивний. Стою вже, починаю молитву нашіптувати, як під тканиною укус на руці так пекти починає, що я ледве голос стримав.

Прийшлось мені з церкви вийти й на лавку сісти. Ой, пекла рана страшенно! Почав я тканину розв'язувати й бачу: місце укусу почорніло. Та таке чорне, чорніше за саму пітьму.

Злякався я, але до кого йти? Ворожка тільки одна на село, та й та мені смерті бажає. Що робити, не знаю. Прийшлось іти до тьоть Гани.

Підійшов я до її дому, а вона з дверей зразу на мене воду святу вилила й кричати почала:

— Уході, уході, окаянний! Уході! Нечего тебе здєсь делать! Не помогу я тебе. Страшне проклятіє на тебе, не моє! Ктото другой постарался!

Мені тільки й залишалось піти додому. Рука боліла дуже, але прийшлось іти мені додому переодягатися.

Ну, переодягнувся я і пішов до млина. Проходив повз болото. Не бачив нікого, що аж спокійніше стало.

Дійшов до млина, бачу: дід Сенько мішки з мукою на мою тілєжку грузить. Ну, я підійшов, поздоровався, а дід Сенько то не з отих пройдисвітів. Він зразу зрозумів, що щось зі мною не так, і говорить:

— Що, Василю, тепер і ти дводушник?.. Розкажи-ка дідові, як се сталось.

Я спочатку здригнувся, а потім почав розказувати.

А дід Сенько говорить:

— Знаю я цю лисицю. В селі Карах, сусідньому, живе гарна рижоволоса дівчина. Тобі і з нею свататись... Хата стара, коло річки, з мамою живе. Батько дводушник Лисиця пропав. Навідайся до неї, як час буде.

Я слухав діда уважно, поки він мені пояснював. Ну, а потім попрощалися. Він повісив мені якийсь кулон на шию, а я підхопив тілєжку й повіз.

Дивно, але рука перестала боліти.

Пройшов я шлях без пригод, привіз борошно, затягнув мішки в комору, і мама покликала обідати.

Я їв варену картоплю та свіжоспечений хліб. Поїв і вийшов на двір. Сів на лавку й почав перев'язувати руку чистими клаптями тканини.