Частина Друга. 1. Весна 157р.

01 Діаманія 157р.

Маг-Рівік

Сьогодні минає рівно три місяці з дня мого потрапляння в цей світ.

За цей час я багато чого пригадала з минулого життя.

Я знала про електроживлення, гаджети та інтернет, якого мені тут страшенно не вистачало. Знала, що планети - круглі й обертаються навколо зірок. Знала, що таке автомобілі, літаки та космічні станції. Тобто - багато чого пам’ятала.

А от про своє особисте життя - не дуже.

Нещодавно згадала, що я не люблю оливи, обожнюю чорний шоколад та ніколи не їла яйця страуса. А як звали моїх батьків? Чи були в мене діти? - Ні. Порожнеча.

Це пригнічувало. Але - ненадовго. Бо просто не було коли. Теперішнє життя не давало розслабитись ані на мить.

Ось, наприклад, Вальдегор, помітивши мої мечі й дізнавшись, що ними зовсім не володію, майже щоранку тренувався зі мною, іноді чергуючи зі стрільбою з лука.

І як результат цих “тортур” - у перший навчальний день я стояла біля дверей аудиторії та позіхала так, що ще трохи - й щелепу вивихну. Шкода, за Філлом неможливо було сховатися, щоб не соромитись перед натовпом: хлопець був майже однієї зі мною статури та небагато вище за зріст.

Зараз, за розкладом, була вступна лекція для всіх, хто пройшов вступні іспити взимку. Отже, є ймовірність, що серед них будуть інші потраплянці-маги.

- Добре, що ви всі тут зібралися, - замість привітання проголосив вже знайомий мені чоловік. Саме з ним я зіткнулася у дверях ректорату.

Відчинивши кабінет, він запустив до середини всіх учнів, а тоді зайшов сам. Дочекавшись коли всі розсілися, продовжив:

- Доброго дня! Мене звати Калрін Лавер, я декан магічного факультету. Тепер розповім вам про правила навчання в цьому закладі. Якщо у вас є запитання - відповім, якщо це можливо.

Як виявилося, цієї зими вступило набагато менше, аніж в попередні роки. І це за умови, що брали навіть з мінімальними магічними здібностями. Для не магічних спеціальностей, й то було більше охочих.

Потім декан наголосив, що книги з бібліотеки виносити не можна - лише за спеціальним дозволом вчителя та на короткий час. Навчатися належить за конспектами, які ми самі й напишемо відвідуючи лекції, тож пропускати заняття не рекомендується. Хоча за відвідуваністю майже ніхто не слідкує - усе на совісті учня.

Відрахування буває рідко. Іспити можна здавати кілька разів, але кожна спроба - платна. Звісно, можна піти самому, та якщо навчаєтесь “в борг”, то його прийдеться відпрацьовувати.

Наостанок Лавер додав, що за навчальним інвентарем кожен має стежити самостійно - і вчасно його поповнювати.

Наступною була лекція про немерців, скорочено - ВННтН. Їі проводив магістр Частвінг Ванлір, який детально розповів про методи поширення не мерців: від звичайного укусу - до спорів, поділу клітин та чарів.

Магістр використовував спеціальні кристали, вставлені в круглу коробку, щоб продемонструвати зображення. Дуже реалістичні зображення. Настільки, що навіть смачно пахуча їжа з таверни “Велика Ложка”, розташованої майже навпроти воріт школи й відома як недорога альтернатива їдальні, не викликала особливого апетиту.

Після великої перерви у нас з Філлом лекції розходилися: він пішов на "Прокляття" та "Алхімію", а я - на "Основи елементаристики" та "Основи артефакторики".

Коли зайшла до аудиторії, чорнявий чоловік уже сидів за викладацьким столом і з ентузіазмом читав книгу. Відірвався від якої він відірвався лише після дзвінка. Так, тут також були дзвони, як в моїй колишній школі в минулому житті - тільки нагадував більш цекровний дзвін. Дзин-донн.

- Добрий день! - голосно привітався вчитель, оглядаючи нас поглядлм своїх чорних очей. Мені, сидячи за першою партою, було добре видно їх колір. - Мене звати Хельрік Дафстін. Сьогодні я проведу вступну лекцію, а наступного заняття, на спеціальному майданчику, ми перевіримо ваші нахили та можливості. А доки що - відкриваємо зошити та пишемо тему "Енергія елементів".

Сам магістр, повернувшись до нас спиною, почав малювати схеми на дошці. Я ж своєю чергою звернула увагу на його верхній одяг: в ньому мались прорізи для крил - яких не було зараз.

Кабінет артефакторики - останній урок у сьогоднішньому розкладу - був розташований у вежі й мав круглу форму. Столи стояли у два ряди, півколом та ярусами, що дозволило лектору спостерігати за учнями, не встаючи з місця.

Тут, я помітила, що окрім тих, хто був на вступній лекції, з'явилися нові обличчя. Ця група поводилася більш впевнено, тому прийшла до висновку: це старші учні, які також вирішили вивчити артефакторику. Й мала рацію.

Магістр Джозін Шиппер, як і його колеги, розпочав зі вступної лекції, а завершив поясненнями вплетення заклинання у майбутній артефакт. Окрім того, він видав цілий список тем, які потрібно прочитати та законспектувати до наступного уроку.

***

Початок нового навчального року всі учні вирішили відмітити в “Ложці”. Ми з Філлом теж приєдналися до веселощів - не відриваючись від колективу, хоча не ризикнули пити дешеве пиво діжками.