Щоденник служниці

70

«Брат Жака знову писав про дощі. І що негода така сильна, що навіть дерева ламає, дороги завалені. Ще там в листі було щось про каміння, але далі знов ішла смуга фарбою на кілька рядків, і він, як і минулого разу, крутив той лист, підносив ближче до свічки, і нічого розібрати не зміг. Свічка вже майже догоріла, а він усе вдивлявся в ті самі закреслені рядки».

«Пані віддала Мадлен плаття, яке вдягала всього раз, і та ходить така гордовита… блідо-рожевий шовк переливається при світлі… але Ежені, коли ми вже збирались лягати спати, сказала мені:
- Та навіть якби сама імператриця з нею вбранням поділилась, хто її таку заміж візьме? Як вона на всіх дивиться, наче на пил під ногами!
Ми були одні за зачиненими дверима, то я й навіть не казала їй бути обережнішою. Але сама, коли сміялась, затулила рот долонею. 
Правда, я зараз рідко сміюсь. 

А ще недавно Мадлен і мадам Герен посперечались, пакувати речі до від'їзду в провінцію, чи ні. Мадлен казала, що треба всім сказати заздалегідь, бо дівчата тут ледачі. Мадам Герен прикрикнула на неї:
- Без наказу самої пані ніхто нічого робити не буде! От коли вона мені скаже, тоді почнемо готуватись. 
Я тоді чистила отой темно-червоний килим, до якого все чіпляється. І схилилась нижче, стараючись бути зовсім непомітною. 
Мадлен пройшлась по кімнаті, накрохмалені нижні спідниці зашелестіли. 
- А пані казала, що пан хоче піти у відставку і повернутися додому в Монбар, - вона трохи стишила голос. - І щоб вона разом з дітьми з ним туди поїхала, звісно… 
Мені хотілось зупинитись і прислухатись, почути щось ще про пана, але я продовжувала чистити. Коли Мадлен поряд, почуваєшся так, наче нічого не зробив, навіть тоді, коли руки і ноги гудуть від втоми. 

- Я сказала, коли буде наказ… - різко повторила мадам Герен, але Мадлен її перебила:

-  Ви зі мною так не говоріть, мадам Герен. Ще хтозна, що буде з паном і з усіма вами. У нього відкривалась рана… стара, ще з Єгипту, - вона цідила кожне слово, як отруту. – Він відступив від якогось містечка, майже села! Якщо з ним щось станеться, половина дармоїдів піде з цього дому на вулицю, а то й всі.

У мене серце аж заболіло, здавалось, дихати не зможу. Плечі затремтіли, я згорбилась сильніше, і тільки щіткою водила туди-сюди, як ота механічна лялька, яку на ярмарку показували.

Я ж не переживу, якщо…
А як всі наші будуть?!..

Мадам Герен фиркнула:
- За кого ти себе маєш, дівчино? Ти не набагато вище їх. Може, в Монбарі пані захоче місцеву другу  покоївку, слухнянішу. Подумай краще, що з тобою буде!

- Не пропаду, - Мадлен розвернулась так, що спідниці знов зашелестіли, і вийшла».

«Тереза недавно прийшла до мене в вільну годину, щоб я допомогла їй пришити комірець на нове плаття, ходити до церкви, і таке розповіла…
Пліткують, що Мадлен шукала місця у дружини якогось дуже поважного пана, чи то герцога, чи то маршала. (Тут Тереза схилилась до мене ближче і ледь чутно додала: «не такого герцога, як наш пан, що імператор дав титул, а такого, як оті з сусідньої вулиці, у яких предки ще сто років тому герцогами були»). Але там їй відмовили, бо незаконнонароджена. 
І Мадлен все хоче «в пристойні люди»… і так злиться від самої думки, що доведеться їхати з Парижу. 
А ще Тереза сказала, що як ходила до церкви, бачила одного офіцера, він з її рідного міста. Цей офіцер приїжджав з якимсь дорученням. Вона його і розпитала. То той казав, що пана бачив… і пан справді їхав в кареті, а не верхи, мабуть, або був поранений, або стара рана дошкуляла. І казав – все погано, чув ще від когось, нібито пан навіть імператору про це писав і хотів закінчити війну і повернутись.
Господи, і як вона всі ці чутки збирає?! Коли встигає тільки?
Я як слухала про пана, ловила кожне слово, голка в руках тремтіла, я навіть на мить відклала шиття, бо боялась зробити кривий стібок і зіпсувати комірець. А хотілось зробити, як слід… щоб вона, раптом знадобиться, знову приходила до мене. Раптом вона ще щось почує!».

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше