Розділ V

Люди не змінюються.

Сьогодні гуляючи зранку парку мені прийшла мабуть геніальна думка якою я вирішила з вами поділитися, думка про те що, що означає фраза люди не змінюються. Мабуть я б її перефразувавла, люди змінюється просто вони йдуть не тим шляхом, вони обирають на те життя, вони набирають на тих людей, вони просто набувають певного досвіду.

І вони можуть рано чи пізно прокинутися і зрозуміти що щось їхньому житті іде не так. Мабуть за свого досвіду я вам під свічу такий момент що люди все ж таки змінюється просто хтось хоче це робити а хтось ні.

Єдине чого потрібно в житті навчитися це порівнювати себе із собою в минулому зробіть аналіз візьміть два аркуші паперу і опишіть свої плюси та мінуси наприклад рік тому які ви були і зараз. Цікаво до речі думка вона до мене прийшла буквально тепер в момент того коли я записую нові слова аркуші моєї книги.

Якщо вам подобається та картина яку ви описали як ви бачите чудово насправді я за вас дуже рада, але завжди є але якщо ви бачите що ваш стан погіршився то просто поступово над кожною своєю негативною рисою характеру чи можливо лишнім кілограм на тілі просто поступово почніть працювати старайтеся хоча б 2- 3 раз на тиждень присвячувати собі, а точніше ті негативні риси характеру яка на вас дивиться з аркушу паперу

Я впевнена що напишете ви і плюси пишатися собою, розвивайтеся, сміло пробуйте збільшувати ваші плюси. І ще пам'ятайте з вашого мінуса завжди можна зробити великий плюс.

Закоханість, чи заважає вона зростати?

Коли ми зростаємо і на нашому шляху самотності ми закохуємось ми наче втрачаємо все і саме головне свій шлях зростання. Чому емоції закоханості ми не можемо контролювати. Я думаю можемо все ми можемо контролювати. Просто нам потрібно навчитися опановувати себе. Опанування себе це теж частина зростання. Коли ми починаємо свій шлях самопізнання ми частково закриваємося та не хочемо нікого і нічого бачити на своєму шляху. Шляху спокою. Нас все дратує, а винні звичайно ми самі. Це відгуки негативу. Ми так довго перебували в токсичних відносинах що нам просто не потрібно більше нікого і нікого не потрібно.

 Перед нами стоїть вибір. Я зараз детально поясню. Коли ми пережили та вийшли з токсичних відносин ми видихли і стали спокійні. Дійшли до певного балансу, продовжуємо розвиток. І ту бах ти розуміє, що готова чи готовий почати будувати нові та здорові відносини. І раз за раз починаєш вилізати з свої пищери. Починає ходити на побачення, і вже сміло відкидуєш не своїх людей. Не втрачаєш віру і просто рухаєшся вперед. І тут одного прекрасного дня, це звучить звичайно як іронічна казка. Ти зустрічаєш його, блін не можеш контролювати свої емоції, хочеш його обійми та його поцілунок, блін моя книга починає бути схожа зараз на роман Коллін Гувер, але ні давай повернемся у реальність. Ти береш себе у руки опановуєш свої емоції бо ти ж емоційно стабільна людину, ну по крайній мірі ти працюєш над собою. Але він не дозрів для серйозних відносин. Що ти вибереш? Чекати поки він дозріне чи покинеш його?

Але потрібно врахувати той факт що перед ним ти було на 3-4 побаченнях де ти через 5 хвилин часу зрозуміла що перед тобою просто не твоя людина. І ту після вашого побачення ти починаєш розмовляти з собою бо ти хочеш ще одного побачення ще одної зустрічі ще одного поцілунку. Але він не хоче серйозних відносин чітко дає тобі зрозуміти що хоче він ні не секса просто спілкування бо ти цікава особистість. Бабах тобі, дівчина ти чи хлопець ситуація може бути ідентична в обох сторін. Що ти вибереш? Себе чи чекати?

Знає що це мій милий друже? Це перевірка. Всесвіт вирішив тебе провірити, чи втратиш ти себе чи розумно від стоїш свої права і залишишся на своєму шляху і продовжиш зростати. Зупинися і подумай, проаналізуй, вибери себе.

Люди в нашому житті.

Так часто буває, що та чи інша людина у нашому житті для досвіду, чогось нас навчити. Інколи я заздрю дівочій чи хлопчачій  дружбі довжиною у життя. Але нині всесвіт мені підсвітив класну річ. Це стосується не тільки дружби а й всього що є у нашому житті.

У кожного свій шлях, у кожного свій біль та досвіт через який він/вона має пройти . Безглуздо порівнювати себе чи свій біль з болем інших.

Зараз у недільний ранок сидячи в парку я думаю про те що мені дуже шкода що поруч зі мною немає людини яка пройшла зі мною шлях уздовж роки.

Мені дуже шкода що інколи в житті бувають такі моменти що мені хочеться поруч друга чи подруги чи навіть партнера який буде ключа включити поруч зі мною інколи допомагати мені, чи подавати мені руку. Але я зрозуміла 1 єдину річ у своєму житті у своєму шляху що я є в себе.

Насправді декілька місяців тому я вже піднімала цю тему але зараз коли втратила знаю людину яка здавалася для мене близькою я думаю що я знову повертаюся до тої думки що тільки я є в себе

Вам потрібно зрозуміти цю просту але водночас складну річ

Банальна фраза але з часом ти звикаєш до всього

Адаптуєшся та прогресуєш

Стаєш більш стійкою людиною

Я дійшла висновку ( звичайно слухаючи аудіо книги, читаючи багато, дивлячись фільми, порівнюючи, так так саме порівнюючи )

Я є у себе. Я буду у себе від початку до кінця свого життєвого шляху. Я є собі найкращим другом, партнером.

Мабуть треба взяти собі за правило, що люди у нашому житті лише пасажири, хтось на день, хтось на рік а хтось на пʼять

Але ти є в себе завжди

Тобі потрібно любити та цінувати себе, постійно собі це говорити, любити себе

Бути лояльною до себе

Менше критики та більше лобові у моменти самотності та відчаю

Більше критики коли ви картаєте себе за щось. Просто скажи собі, так я так зробив/ зробила, було і було, не вийшло, крапка, рухаємося далі. Це у копілочку досвіду. Зате є що згадати.

Запамʼятати треба одну просту річ і завжди собі так говорити. Життя показало мені як я жити не хочу, як мені не комфортно. Порівнювати треба себе теперішніх з собою минулими