Розмова з убивцею, 7 жовтня 2019

Отримавши право доступу до "іншого виміру" від тутешніх мудреців, наступного дня я вирішила дізнатися, хто був моїм вбивцею на Юпітері.

На енергетичному рівні в іншому світі я побачила своє тіло. Воно лежало в місці, схожому на чисту та світлу гірську печеру, де все переливалося золотаво-червоним сяйвом. У тілі, трохи нижче від грудей, була рана від смертельного удару. За моїми відчуттями я понад тисячу років втілювалася в різних тілах на Землі. І весь цей час моє тіло в іншому світі не трансформувалося. Хоча мало б це зробити. Частина енергії моєї душі йшла з земного виміру в юпітеріанський світ і живила моє тіло. Але також за тілом доглядали: до нього приходили, говорили з ним і цією увагою підтримували його цілісним. Це робив чоловік. Я побачила його у своєму видінні, він стояв біля входу до печери.

— Це ти мене вбив? — запитала я.

— Так.

— За що?

— Ти була надто прекрасна й безтурботна.

— Позаздрив? — посміхнулася я.

— Не варто бути такою зухвалою, ти вже раз поплатилася за це.

— Ти знаєш, у якому світі я зараз?

— Так, ти на Землі.

— Допоможи мені, я хочу повернутися на Юпітер у новому втіленні.

Він похитав головою.

— Я обіцяю не вимагати помсти за вчинене, — продовжила я. У моїх словах не було лукавства. Я розуміла, що мені потрібна допомога, і цей напівбог був мені потрібен як союзник, а не ворог. Але він знову похитав головою.

— Навіщо приходиш до мого тіла?

— Ти вмієш слухати, — усмішка заграла на його обличчі.

— Нудьгуєш… чи боїшся відплати.

— Вийди спочатку за межі примітивного земного світу, а потім лякай мене, — спокійно відповів він.

— Я все одно колись потраплю у твій світ, тож допоможи мені зараз.

— Я не буду заважати тобі досягти цього. Це вже й так багато.

— Коли ми зустрінемося нарівні… Хоча ні, ми вже ніколи не зустрінемося нарівні — земне життя дає безцінний досвід… Обіцяю, ти впадеш у нижчі за Землю світи.

— Не лякай, не треба.

Він спокійно розвернувся та пішов.

— Яке твоє ім’я? — крикнула я навздогін.

— Аарон… Забула чи що?

Це був він — той, хто заздрив і намагався підкорити мене, хто вічно псував земне життя. Це він говорив через усіх земних чоловіків, які завдавали мені болю. Цей небожитель обожнював мене й ненавидів одночасно.

Можливо, Аарон і є розгадкою моєї одержимості поганими чоловічими образами? Адже мій Іол — це любов і ніжність, підтримка та захист, і я з ним така ж — любляча Іолана. А той, інший чоловічий образ, змушує мене бути сильною, зухвалою, незалежною та боротися з ним.

Залишившись наодинці в печері, я трансформувала своє покинуте тіло в чисту енергію й забрала її. Моя душа могла б повернутися в це тіло колись, але я вирішила зосередитися на земному житті. Я припинила виходити в цей світ через енергетичний рівень.

***