Програма, 1 серпня 2018

Мої видіння дедалі більше вплітаються в моє повсякденне життя. Раніше мені треба було зосередитись, щоб побачити інший вимір, а сьогодні все сталося само собою.

Останні два роки я нарощую вії в дівчини на ім’я Карина. Вона добра та приємна молода пані. Протягом процедури я впадаю в стан напівдрімоти, майже ніколи не розмовляю з Кариною. Але сьогодні  відчула, що енергетика майстрині була не такою, як завжди, тож вирішила запитати, що в неї нового. Дівчина розповіла, що нещодавно потрапила до лікарні з жахливим головним болем. Усе почалося раптово, але незабаром голова почала боліти так сильно, що жодна таблетка не допомагала — довелося викликати швидку. Лікар зробив ін’єкцію і біль вщух, але через вісім годин все повторилося. Швидку викликали ще кілька разів та врешті-решт Карину забрали до лікарні. Вона думала, що скоро помре. Були стани, коли її свідомість вимикалася від болю. Тоді вона несамовито кричала та виривала собі волосся на голові. Про це їй розповідала мама. Після почутого я згорнулася клубочком і затряслася.

• Що з тобою? — запитала Карина.

— У мене просто розвинена емпатія.

— Що розвинене?

— Емпатія. Тобто я відчуваю чужі емоції, енергетику. І твій біль дуже яскраво відчула.

Я попросила Карину не вдаватися до подробиць, щоб я так сильно не реагувала. Дівчина додала, що в лікарні вона пройшла різноманітні обстеження, МРТ, здала аналізи, але лікарі нічого незвичного не виявили. Біль припинився. Карина виявилася цілком здоровою.

І ось лежу я на кушетці з заплющеними очима, наді мною нахилилася Карина — нарощує мені вії, робить мене красивою. А я бачу на енергетичному рівні в її біополі чорний клубок над головою. Він застряг біля тім’ячка, так не увійшовши до тіла. "Ось і причина головного болю, — подумала я. — Цікаво, а можна це прибрати?" Подумки запитала Карину дозволу на вилучення чорної енергії. Прийшла схвальна відповідь. Я вийняла клубок і залишила його в просторі над собою. Клубок відразу трансформувався й постав у вигляді комп’ютерної плати. Це була схема з металевими елементами. "Програма, — подумала я. — І чому я це бачу?" Відповідь не приходила, і потрібно було щось із цим робити. Тому я розпочала стандартну в таких випадках процедуру запитань: "Чому ця програма впроваджувалась? Хто дозволив поставити?" Відповіді прийшли швидко: Карина сама захотіла змінити себе, а своє бажання висловила в момент емоційного потрясіння. Якась ситуація змусила її пошкодувати, що вона така добра з іншими людьми, не прагматична, довірлива. Ця відповідь була у вигляді набору емоцій, через те мені було складно її одразу зрозуміти. Її жаль запустив механізм формування програми, яка блокувала природні якості душі Карини, спотворювала її сприйняття життя й у результаті не приносила нічого доброго. Тому програма натрапила на опір тіла, що проявилося сильним головним болем.

Тож я лежу, бачу цю програму і не знаю, чи маю право її знищити. А тим часом Карина продовжує свою розповідь:

— Я хоч у лікарні відпочила та смаколиків наїлася. Стільки відвідувачів було! У мене холодильник ломився. Рідні дуже підтримували мене, подруги, давні знайомі. Мені навіть перед сусідами в палаті було незручно. Так багато людей приходило до мене з подарунками. Приємно було!

Після цих слів я побачила блідо-рожеву енергію, яка огортала Карину. Це була любов її сім’ї та друзів. Саме вона не дозволила вкоренитися програмі у свідомість Карини — та просто зависла в її біополі. Я інтуїтивно взяла шматочок рожевої енергії та поклала її всередину комп’ютерної плати. Енергія любові почала роз’їдати її, як кислота роз’їдає метал. За кілька секунд простір переді мною спорожнів. Але я побоювалася, що неусвідомлений намір Карини змінити себе "під вимоги світу" міг залишитися і спровокувати хворобу. Тому після процедури обережно сказала:

— Карино, як я вже згадувала, я володію емпатією, але іноді мені ще й інформація приходить… Коротше, може, ти незадовго до хвороби шкодувала про свою доброту та наївність… Ну щось таке… Емоційна якась ситуація була…

— Ну то у всіх таке буває. Усі ми хочемо бути іншими.

• Ні, не всі. Будь ласка, залишайся такою, як ти є. Ти прекрасна! Тебе саме такою люблять твої близькі. Не змінюй у собі нічого. Ти — світла добра людина, такою й залишайся надалі!

Карина усміхнулася, мої слова були несподіваними та приємними. Сподіваюся, вона передумала змінювати себе.

А ще я побачила на енергетичному рівні золоті єгипетські ієрогліфи на руках Карини. У минулому житті вона була служницею в храмі єгипетських богів. На вигляд це було дуже гарно. Чому я раніше цього не помічала?

***