Забутий вчитель, 25 березня 2018

З Маргаритою ми зустрічалися ще кілька разів. Я попросила її відновити моє енергетичне тіло й вона попрацювала зі мною. Це було весело — ми бачили схожі образи, вона підтверджувала всі мої видіння на енергетичному рівні. Але щось у ній  мене насторожувало. А Марго, навпаки, прагнула більшого спілкування зі мною. Дуже натхненно розповідала про свого духовного вчителя та інші енергетичні практики. Їй подобалася моя впевненість у собі й те, що я жила незалежно від будь-якого чоловіка.

— Ти така смілива! Відкрито запросила незнайомих людей на зустріч на тему езотерики, — сказала мені Марго. — Я б так не змогла.

—             А що тут такого? У мене було сильне бажання поділитися надприродним досвідом та знайти "своїх".

— А я боюся так говорити про інший вимір…

— Але ж ти прийшла до мене на зустріч. Що тебе спонукало?

— Хотіла подивитися, як ти розповідатимеш про езотерику, які слова будеш підбирати. Усе для того, щоб перейняти досвід…

— Марго, але ти ж більше мене бачиш на енергетичному рівні, володієш такою сильною технікою. Чого тобі боятися?

— Ну я не знаю… Не можу так відверто й упевнено, як ти, говорити.

Діалог продовжився, і Марго зізналася у власній невпевненості. І мені здалося, що вона має всі ознаки заниженої самооцінки. Вона так захоплено говорила про свого вчителя, від якого дізналася про практику роботи з центром Землі, і так принижувала свої здібності, що мені стало ніяково. Навіть в езотериці вона залежала від якогось чоловіка.

Наприкінці розмови Маргарита запитала, чи хочу я дізнатися більше про її вчителя. Мені було цікаво, що це за гуру такий, що Марго так возвеличує його. Я погодилася, тож  вона надіслала мені посилання на його відеолекцію.

У відео я побачила суцільну маніпуляцію. Дідусь розповідав про космічні кораблі та обіцяв, що тільки ті, хто наслідуватиме його вчення, зможуть ними керувати, здобудуть силу і врятуються від катаклізмів на планеті. Коротше, стандартна схема: ви обрані, бо повірили в мене. Я не витримала й п’ятнадцяти хвилин лекції. Але не знала, чи варто говорити Марго про моє відчуття фальші. Подумала, що вона мене не почує. Скаже: "У тебе не вистачає структур, щоби прийняти цю правду. Бажай приймати структури й вони створять тобі нову свідомість". Але мені подобалася моя "стара" свідомість. Я не можу приймати на віру всілякі там структури, якщо не розумію, що це таке. Мені потрібна логіка того, що відбувається.

Вчора перед сном я будувала плани на завтрашній день, думала про звичайні побутові справи: що приготувати доньці на сніданок, що купити в магазині, кому подзвонити з робочих питань. Але зненацька перед очима з’явилися яскраві картинки з іншого виміру.

У мій енергетичний простір в’їхав танк і спрямував дуло на мене. "Ого, — думаю, — круто! Хто це завітав?" Відкрився люк, а з нього виліз Маргаритин учитель-дідок і таким мерзенним голосом пригрозив мені: "Не смій! Не смій їй говорити!" Мені стало смішно: з нього пісок сиплеться, а він мені погрожує, щоб я Марго нічого не казала. Потім придивилася, а танк його дерев’яний. Енергії на справжній броньований не вистачило. Мабуть, Маргарита залишилася чи не єдиною представницею його вчення.

Згодом в інтернеті я вичитала, що він помер на початку двотисячних. Учні, мабуть, розбрелися по інших духовних школах і перестали думками підтримувати його на енергетичному рівні.

Я так і не розповіла Марго про видіння. Не почує вона мене. Сама має розібратися, чому вона не вірить у себе, чому залежна від чоловіка, чому вірить цьому старому, а не пізнає нового. Світ відкритий, уся інформація доступна. Усе змінюється. І, як на мене, треба рятувати планету від катаклізмів, а не шукати способів  утекти з неї.

Я сказала Маргариті, що її вчитель мені не сподобався і що це не моє вчення. Вона засмутилася. Наші стосунки стали прохолодними. Але все ж таки ми не припинили спілкування. Марго — прекрасна жінка з чуйним серцем. Як людина вона мені приємна і я довіряю їй як ясновидиці. Але різні погляди заважають нам проводити спільні езотеричні практики.

***