Попутник, 25 лютого 2018

Сьогодні Всесвіт послав мені ще одного вчителя.

Мені потрібно було їхати на тренінг до Києва і я забронювала місце в автомобілі через сервіс Blablacar. Зі мною в машині опинилося троє чоловіків. Уже знаю: якщо оточують чоловіки, то я під невидимим захистом Вищих сил. Вони стають моїми покровителями: нічого поганого не відбувається й мені завжди спокійно на душі. Так було й цього разу.

Один чоловік став не просто захисником, а провідником якоїсь істини, яку я мала зрозуміти. Ми сиділи поряд на задньому сидінні автомобіля, але за всю дорогу не обмовилися ні словом. Імені його я так і не дізналася. І навіть не бачила його обличчя — було темно, а розглядати людей — не в моєму стилі. Я чула тільки його низький голос — він багато говорив по телефону. Його зріст, а чоловік ледве вміщувався на задньому сидінні, був близько двох метрів. Його тіло випромінювало магнетичну силу — потужна структурована енергія заповнила весь автомобіль. З його телефонних розмов стало відомо, що він спортсмен, який щойно закінчив свою кар’єру. Водій та інший пасажир притихли. Чоловік телефоном обговорював із батьком свої перші управлінські рішення щодо розвитку сімейного бізнесу. Про статус багатої людини говорила його манера триматися на людях, грамотна мова, запах дорогих парфумів. Відчувалося, що він вміє контролювати себе та керувати іншими. Які збіги обставин змусили його скористатися Blablacar — залишилося загадкою.

Я випадково потрапила до радіусу сили цього чоловіка. Мені було цікаво й незвично поряд із ним. Лише своєю присутністю він підкорив усіх, хто їхав із ним в  автомобілі. Ми стали його свитою. Раніше я завжди боролася в таких випадках: у думках доводила свою самодостатність та відстоювала свої енергетичні кордони, воювала з чужою енергетикою. Я ніколи не підкорялася чоловікові. Але тут, у чужому авто, поруч із незнайомим чоловіком я розслабилася, дозволила цій потужній чоловічій енергії огорнути мене. І це не було обтяжливо, а виявилося приємним. Я відкрилася цьому чоловікові на енергетичному рівні й одразу почула запитання у своїй голові: "Не боїшся так їздити?" "Ні, мене оберігають Вищі сили", — відповіла я. Чоловік поруч подумки усміхнувся: "Смілива! Запевняю, що дорогою до Києва з тобою нічого поганого не станеться". Після цього він перемкнув увагу на інші справи. А я спокійно доїхала до столиці, купаючись у його енергетиці.

Енергетичне спілкування з режисером та випадок з попутником відкрили для мене величезну незвідану тему: як це взаємодіяти з чоловічими енергіями? Як разом творити? Потрібно прийняти свою силу та відчути, що тебе ніщо не може знищити: ні чоловік, ні демон, ні всесвітнє зло.

Через три дні після цього мій тато вперше в житті подарував мені вишукану  шубку. Тож я більше не вдягаю безформну куртку. Для мене цей подарунок багато значить. Тато з мого життя зник у п’ять років і з’явився, коли мені було двадцять дев’ять. І не просто з’явився — я сама ініціювала нашу зустріч та почала вибудовувати стосунки. Я "доросла" до прийняття батька. І це був мій перший крок до того, щоб навчитися довіряти чоловікам та приймати чоловічу енергію. Ту енергію, яку я все життя відштовхувала.

***