Долг

ЩОДЕННИК ДОЛГІВЦЯ

Янів

-Група А прийом, група А відповідайте. Чорт знову мовчать. Повідомляю усім групам, відходимо до станції. Кляті болота.

Із камишів почувся шум звіра.

-Снорки!

3 тварюки почали бігти в сторону групи. Солдати хутко дістали автомати та відкрили вогонь по місцевій дичині. Через хвилину снорки лягли.

-І що нам казати Нору, вічна проблема Долга з цими снорками, Видень що там? Нічого не виявлено?

-Нічого немає товаришу капітане.

Голос рації затріщав нерозбірливим шумом, а на тому кінці чутно було тільки чиїсь крики.

-Група А відповідайте! Сука вони схоже щось нашли. Видень де вони були, куди вони йшли

-На них був смерч командире, тунель в Прип'ять.

-Значить ось наша зачіпка! (Дістає рацію) -Усім групам, ідемо на Янів.

Нас було 4, я Видень, капітан і двоє солдат, останні дні нас найняв Дегтярьов по зачісці околиць Янова, з цим могли б і справитися бійці корпусу, але солдати швидко пропадають. Вчора група Лишая пропала, сьогодні А і обі групи в різних точках. Ми рушили на станцію. До підходу туди тиск тільки ріс, і за метрів 100 почулося.

-Осьо вони Нор!

...
Чекайте завтра, напишу наступну частину

ЩОДЕННИК ДОЛГІВЦЯ №2


До підходу туди тиск тільки ріс, і за метрів 100 почулося.

-Осьо вони Нор! Капітане!

Ми підійшли ще ближче до Корпусу, за метрів 50 був вхід на станцію.

Капітан: Давайте всередині, ми весь день в болоті були.
Нор: Ми більше не потребуємо вашої допомоги, 40хв тому на нас напали мутанти, 16 поранених, 2 мертвих. Миклуха запропонував більше допомоги ніж ви. Можете повертатися, речі ваші в цій сумці. Габела віддай.
Капітан: Але ми тільки результат почали приносити
Нор: Ваш результат до сраки, наказ Дегтярьова! Йдіть звідси. Долг зараз не в стані допомагати, вам би самим очуняти.

Запис 1. 02.07
"Сидимо біля багаття, як звичайно шастаєм по градирнях в надії чогось самі не знаємо чого, б'ємося з бандюками. От що за долг, якщо ми сидимо і складаємо конкуренцію бандитам, хлопці давно вже втратили надію, за справжній Долг б'ються одиниці, але і ті "Вискачки", Варта розганяє всіх контроль кожний місяць по два рази, і ми ж нічо не скажимо бо потім взагалі габела буде. Завтра вєе нас переведуть кудись.
Ваня технік кричати почав що Воронін зве всіх, ми всі кинулися туди. Нас було небагато, людей 4, слухали чуть не з відритим ротом. Сказав всім групам повертатися на цементний. Радості не було діла, треба було зібрати речі, ми це робили в темпі.
Десь 9 вечора, ми вишли з тимчасового табору та пішли на цементний. Після тієї ситуації біля Янова прошло вже два місяці, хочеться в ті края там так гарно, надія тількі і є бо ми не можемо туди пхатися теоретично, короче завтра наступний сеанс"

ЩОДЕННИК ДОЛГІВЦЯ №3


Запис 2 05.07
"На зв'язок вийти не вдалося, ситуація гірше ніж я очікував. Вороні нас зігнав на цементний сказавши що Градирні їм більше не треба, останніми днями на околицях Залізного щось коїться, то мутантів фіг пойми скільки, то псі випалювання накриває. Нас би це не коснулося якщо б Варта не була зайнята. Воронін сколотив новий загін в залізний, хех, тому ми вирішили схитрити, ми сколотили із груп що були на градирнях нові групи та послали їх на південь та захід. Ми вирушили в дорогу о 6, біля входу в залізний нас повинні були зустріти. Підходили ми о 7 до воріт. Вусатий був на посту, і добре. В будівлі було тихо поруч, солдати лежали на стартх матрасах, багато хто з них був в крові, а за будівлею вхід в підземелля, як сказав Вусатий, могила, треба зібрати конференцію щоб послали нових бійців, часу немає, другий загін перевили на рубіж Янова щоб допомогти. Нам склали картину що треба допомогти втримати Залізний, інакше порив мутантів лине, але нас не пустили. Ми почекали хвилин 30 і побачили загін Волівців які йшли теж до нас. Мсоп найняв дві фракції для надії і ми перейшли рубіж Залізного. Коли перешлм рубіж постало питання табору, так треба було ділити одну будівлю, що ж поробиш, це стала будівля біля підстанції в західній частині.

Весь четвертий день ми патрулювали ліс вздовж і поперек. Ми проводили заміри активності. За день це місце стало привичним і дуже дивним для мене. Погода часто мінялася, мутанти лізли тільки в певний проміжок часу, все це було дуже дивно, незрозумілим. Але сам ліс був прекрасним, металева тиша, вічні конструкції які вже нікому не треба. На кінець дня почався викид, доречи група наша, Вадік Фуфан, Антон Сера, і я Видень, нас було 3, але було ще дві групи по 4. Викид накрив нас дуже не вчасно, ми поверталися з патрулювання і вже підходили. Але разом з ним і потужне псі випромінювання, в очах двоїлося а думки було складно зрозуміти. Ледь не загинули. Відряд Волі нас спас, вони теж йшли і сторону табору. Ми друг друга підтримували, але один Волівець загинув нажаль - Костя Кексик. Основна пригода почалася на 5 день, викид, ай голова, пізніше допишу, не скучайте, кому я це кажу?"

ЩОДЕННИК ДОЛГІВЦЯ №4

Запис 3 06.07

"П'ятий день був незвичайний. Ми проснулися пізно хоча будильник був заведений. Нас збудив капітан Нива що був також з нами. Голова ще боліла після викиду вчорашнього тому ми не сильно спішили. Після сніданку до нас навідався боєць МСОП він приніс нам повний ящик Псі-блокад, я випив відраху одну, полегшало. На нас сьогодні був центр та північна частина лісу, ми рушили тією самою групою що і вчора, але розділилися, я пішов сам в центральну частину лісу, в тому ж районі десь були волівці, тому нічого страшного я не сильно переживав. Скучав. Ходив трогав залізні конструкції в собак стріляв, нічого такого, але блище напевно до 18 помітив сталкерів, вони були під навісом, натянули тряпку якусь на залізну конструкцію та сидять крутять байки. Взагалі нам сказали не звертати увагу якщо що, але біля багаття я не проти погрітися...."

Сталкер:Чого такий сумний, сідай погрітися ми люди добрі не кусаємся.
Видень:Дякую хлопці, як ви сюди потрапили.
Сталкер2:І відразу питання, випий чарку крепкого напитка, розслабся.
Видень:Дякую, хоть тепліше буде, я, мені просто цікаво як ви тут опинилися, сюди не так просто попасти.
Сталкер: Та це понятно, знаєш Духа? Сталкера такого?
Видень: Не чув не знаю такого
Сталкер: В Прип'ять воде, і ось в залізний нас повів, модифікував якийсь пристрій, тепер може руйнувати стіни, правда псі промінням б'є що дай боже і артефакт треба, але це ми тобі тайно сказали.
Видень: Псі промінням? Дякую я пішов.

"Так ось що сталося вчора, я повинен був діяти. Я відійшов неподалік та з'єднавс по рації напарникам щоб його затримати. Опір не виявли і вони з радістю пішли з нами"