Щоденник

16.09.2013 р. Осінній сонет

Осінній сонет

Пістрявим жовтобоким листом
Все сипле й сипле височінь
І нота, по-п’янкому чиста,
Летить крізь призму поколінь.

Летить-бринить, немов стрілою,
Мов тим вогнем, що не згора.
В ній ніжність світла, сила зброї,
Тепло всесильного добра.

Так легко музика стихає…
Було чи, може, просто сон
Затих туманом понад гаєм?

Ця павутина, це полон
Із вітром вдалеч відлітає
Останнім вогняним листком.

Подобається

#3590 в Різне
#932 в Поезія

Відредаговано: 08.06.2022