Щоденник

5.07.2013 р. Єр. 17, 5-8

Єр. 17, 5-8, Біблія

Витає ніч.
Снує по світу
Як дивний перелітний птах.
Серця пітьмою огортає,
Сміється, а між тим – ридає,
І нишком вперто сіє страх.

Безлистий кущ
В пустельнім краю
Не знає про добра прихід.
І проклятий, хто в світі скніє,
Поклавши на людей надію,
Собі в основу взявши світ.

Блаженний той,
Хто лиш на Бога
Надіється й за Ним йде вслід.
Коріння в джерело пускає,
Життям в посухи час буяє,
Приносить без упину плід.

Проходить час.
Пора настала
Залишити вже компроміс.
Витає ніч. Снує по світу
І рабство сіє. Мов без гніту,
Це потім – повні ріки сліз.

Світає вже,
Ледь чутно півнів.
І Світло маячить вгорі.
Яскраві промені ранкові.
Блаженний, хто долає в Слові
Тьму згаслої давно зорі.

Подобається

#3590 в Різне
#932 в Поезія

Відредаговано: 08.06.2022