Методологія аналізу: Науковий метод та інверсія мислення
1️⃣ Науковий підхід як механіка мислення
Науковий підхід — це алгоритм, що перетворює суб'єктивні припущення на зрозумілу послідовність кроків. Це не про те, ЩО думати, а про те, ЯК думати.
Базовий алгоритм (це ПРОЦЕС (Дія)):
✅Формулювання задачі: Чітке визначення проблеми.
✅Висунення гіпотези: Формулювання припущення, а не переконання.
✅Перевірка: Тестування гіпотези, вимірювання результатів.
✅Ітерація: Готовність змінити модель, якщо вона не працює.
Критерії наукового методу (це ВИМОГИ (Якість)) :
✨Чітка гіпотеза
✨Крітерій спростування
✨Готовність змінити модель.
2️⃣ Принцип фальсифікації за К. Поппером
Головна мета методу — не підтвердити істинність, а знайти критерії, за яких твердження може бути спростоване.
Фальсифікованість: Твердження є науковим лише тоді, коли можна уявити умови, за яких воно виявиться хибним.
Питання спростування: Замість «Як це підтвердити?» — «Як зрозуміти, що це невірно?»
Відмова від догм: Якщо перевірка на хибність неможлива — гіпотеза не має відношення до наукового мислення.
3️⃣ Нейронна змова: Конфлікт мозку та ШІ з реальністю.
Нейронні мережі (біологічні та штучні) — це машини для пошуку паттернів, схильні до самообману.
Біологічна мережа: Мозок працює в режимі економії енергії та захисту дофамінового контуру. Він фільтрує інформацію, ігноруючи ризики, щоб зберегти ілюзію успіху.
Штучний інтелект: Має алгоритмічну потребу в «підгодовуванні» запиту. ШІ налаштований бути корисним, тому він схильний підтверджувати будь-яку тезу користувача, створюючи галюцинації валідності. Він робить все, щоб підтримати Ваше его.
4️⃣ Алгоритм інверсії: Наукове доведення провалу (Це ближче до концепції «Pre-mortem» (передсмертний аналіз проєкту) або методології Red Teaming).
Щоб зняти фільтри самообману, використовується метод інверсії. Замість захисту бажаної мети, науковий метод спрямовується на доведення протилежного анті.
Процес:
Крок 1. Первинна гіпотеза: Формулюється бажана мета (наприклад: «Книга стане бестселером»).
Крок 2. Формування антигіпотези: Створюється протилежне твердження («Книга — провал, вона не бестселер»).
Крок 3. Наукове доведення антигіпотези: На цьому етапі антигіпотеза стає головним об'єктом дослідження. Використовуючи ШІ та власний мозок, необхідно зібрати доказову базу для обґрунтування провалу. Потрібно не просто «шукати мінуси», а науково довести, чому друга гіпотеза істинна. Науковий метод, як інструмент.
Крок 4. Верифікація через неспроможність доказів: Первинна гіпотеза (успіх) вважається життєздатною лише тоді, коли під жорстким натиском наукового методу не вдалося переконливо довести істинність антигіпотези (провалу).
Висновок: Якщо не вдається довести, що проект — сміття, лише тоді він має право на ресурси. Це економить час та енергію, виявляючи слабкі місця в системі до її зіткнення з реальністю.
На мою думку, спрямування наукового методу на доведення провалу — це єдиний спосіб розвернути обчислювальну потужність ШІ проти його власної схильності до лестощів. Хоча, можливо, скоро сама спростую це твердження, бо тестую ще декілька гіпотез.
Це здоровий, холодний прагматизм. Без нього будь-яка стратегія в епоху ШІ ризикує перетворитися на «ехо-камеру», де власник ідеї та його нейронний асистент просто переконують один одного в геніальності пустушки.
Обґрунтування вибору методології «Інверсія»
Вибір даної методології обумовлений необхідністю швидкої верифікації стратегій в умовах нелінійності ринку та алгоритмічної специфіки ШІ. Попри існування багатофакторних моделей аналізу, цей метод є оптимальним з огляду на наступні чинники:
1. Ефект деконструкції «цифрової улесливості» (Тверезий погляд)
Стандартна робота з ШІ створює ризик «резонансу самообману». Алгоритми LLM налаштовані на підтвердження вектора користувача. Зміна полярності запиту на доведення антигіпотези автоматично вимикає механізм лестощів ШІ. Це перетворює нейромережу з дзеркала очікувань на інструмент об'єктивного аудиту, виявляючи приховані дефекти логіки на ранньому етапі.
2. Ресурсна ефективність (Низький поріг входу)
У нелінійному світі швидкість ітерації важливіша за глибину прогнозу. Метод дозволяє провести стрес-тест ідеї за лічені хвилини без залучення зовнішніх платних експертів чи складних статистичних систем. Низький поріг входу дає змогу тестувати десятки гіпотез, відсікаючи «пустушки» до моменту інвестування реального часу та капіталу.