Глава 2

Рікардо

За тиждень до того, як я про усе дізнався.

Разом з Мілою відпочивали у нашому будинку за містом. Ми провели ще одну незабутню ніч. Я прокинувся раніше за неї і вирішив принести сніданок у ліжко тепер вже своїй нареченій. Вчора я зробив їй пропозицію і вона сказала «Так». Спочатку я вирішив прийняти душ, а потім піти на кухню. Вийшовши з ванної кімнати я повернувся до ліжка аби перевірити чи не прокинулась моя Міла. Ні, вона спала, мабуть втомилася через палку та пристрасну ніч. На її обличчі танцювали сонячні промені, по її щоках та устах розливалося м’яке ранкове світло. Вона така гарна, дякую Богові кожного разу за нашу зустріч. Волосся Мілани було на диво гарно розкладене на подушці, її золотисті локони переливалися від сяяння сонця. Ах, зовсім засидівся треба готувати сніданок.

Як не дивно, але я вмію не погано готувати. Я вирішив, що на сніданок будуть млинці з фруктами та кава.

Мілана

Я прокинулася від шуму води, мабуть Рік пішов до душа. Змиває залишки минулої ночі.

Згадуючи цю ніч, в мене щось закололо у низу живота, він все ж таки один з кращих чоловіків з якими я колись була близька. Ах, нажаль моє серце належить не йому, а його водію. Ну нічого незабаром я стану дружиною Ріка і стану господаркою усього, що він має. А через деякий час я розлучуся з ним та заберу половину майна. І у найближчому майбутньому ми з Джованні будемо завжди разом.

О, двері відчиняються. Зроблю вид, що сплю. Чую, як Рік присів на ліжко і дивиться на мене. Та ще й дякує Богові за те що я тепер його. Який же він наївний. Більшість його оточення – підлесники, вони з ним тільки через його гроші і я входжу до цього числа людей. Лише Ніколо не такий, як усі, він справжній друг. Мабуть це єдина людина, котра залишиться у Ріка після того, як я заберу половину акцій.

Мммм…Смачно пахне. Він мабуть готує мені сніданок. Так потрібно вставати та приводити себе у порядок, бо я вчора навіть макіяж не знімала.
Тільки-но я вирішила піднятися з ліжка як у кімнату зайшов він. Його стегна були обгорнані білосніжним рушником, його тіло лишало мене глузду, хіба можна бути людиною з таких гарним тілом, Рік стовідсотково один з давньогрецьких богів.

Все Міла, не дивися так на нього, ти любиш Джованні не забула? Скоро все завершиться.

Рікардо

Я гарно склав усе на невеликий ліжковий столик і пішов до кімнати. Відчинивши двері я побачив свою кохану, вона була схожа на заспане, але задоволене кошеня. Я помітив, що її очі надто довго затрималися на моєму оголеному торсі, мабуть у її милій голівці виникають картинки минулої пристрасної ночі. Я був би не проти повторити ще раз прямо зараз, але мені потрібно їхати до компанії, сьогодні укладаю важливий контракт на експорт вина до Іспанії.

- Як спала? Добре? Їсти мабуть хочеш?

- Добре. Дякую за вчора, наречений. Ти казка, а не чоловік, завжди знаєш що потрібно жінці.

- Ага. Наречена. Тепер я твій принц, а ти моя принцеса назавжди. Я даю тобі обіцянку, що в моїх думках тепер будуть тільки чотири жінки мати, сестра, ти і наша майбутня донька.

- Ххахаха. Ну, добре. Не забувай про це. Майбутня донька? Ти вже хочеш дітей?

- Ем, ну, так. А ти не хочеш?

- Поки що ні. Я хочу насолодитися життям з тобою, я не хочу займатися цими пелюшками, хворобами та іншими проблемами з дитиною.

- Добре, як скажеш. Поговоримо про це через пару років.

- Угу. Давай скоріше їсти, поки не охолола їжа.

- Ти їж, а я не хочу. Мені потрібно до компанії. Я поїду сам, так що Джованні сьогодні буде у твоєму розпорядженні.

- Як скажеш. Сподіваюся ти не образився через цю розмову о дітях? Просто розумієш, я для цього ще не готова.

- Так, розумію. Піду збиратися.

Я вийшов з кімнати і трохи засмучений пішов до гардеробу. Я одягнув синій, як зоряне нічне небо костюм, таку саму краватку і білу сорочку. Готово. Взявши необхідні документи я пішов на вихід. У дворі вже стояла Мілана і про щось розмовляла з Джованні, побачивши мене вона підбігла та поцілувала мої уста, я відповів на поцілунок. Вона м’яко відсторонилася від мене, і я відчинив двері автомобіля сів за кермо. Кохана на прощання помахала мені долонею, а Джованні кивнув. Я виїхав з двору.

Потрібно було заправитися і я заїхав до автозаправки поки заправлялася машина я вирішив купити каву та ще раз перевірити чи взяв усе потрібне. Дідько! Як я міг забути флешку з презентацією товару? Прийдеться вертатися, добре що я завжди завчасно виїжджаю та я й недалеко від’їхав.

Мілана

- Джованні скоріш ходімо до спальні. Давай скоїмо невеликий злочин. Га? Не проти?

- Як, я можу відказати господині. Пішли моя володарка. Я все що завгодно скою для тебе.

Зайшовши до будинку Джованні підхопив мене на руки і поніс до спальні. Кинувши мене на ліжко він наказав мені роздягатися і сам також почав знімати з себе річ за річчю. Він нахилився до мене і допоміг зняти білизну. Джованні почав цілувати мої уста, потім спустився до шиї, потім ключиці, потім груди і він почав спускатися своїми поцілунками до низу живота, а потім ще нижче.

Ах! – З моїх вуст починають вилітати короткі, але гучні, пристрасні стони. Все ж таки любов з коханим це інші відчуття ніж з Ріком.

Ми зливаємся у одне ціле нас підхоплює пристрасть і несе нас на своїх крилах у інший світ – світ почуттів.