10 Розділ Вадим

Ремонт кипів, результат якого мені подобався.Ми з Володимиром працювали дуже швидко, та злагоджено.Вкотре переконався,що він чудово працює а головне якісно. Ми двоє зробили роботу ,що робить бригада. Так минув майже місяць праці та я й непоспішав,я насолоджувався цим.Бо знав,що роблю це для себе. Хотілось створити місце де не тільки спокійно бо так я почувався тут в дома, а де буде і комфортно. Та все таки чогось бракувало напевно цього сімейного затишку.Хоча сім'ю я незумів збудувати, та вберегти.

 Хоча ремонт був майже завершено, та ще було багато чого доробити. Але мої друзі дуже хотіли приїхати і подивитись на те,що вже було зроблено. Я вирішив їх запросити на вихідні, посмажити шашлики,посидіти, поспілкуватися. 

 Хлопці приїхали в суботу в обід, та не самі.Приїхали в компанії двох дівчат. Я немав нічого проти цього, та все таки думав,що ми посидимо в чоловічій компанії. Кирило зразу сказав,-Це не я,це все Саня.

-Та нічого, більша компанія, краще, -що ще я міг відповісти. Знаючи Саню він непропустить нагоди добре відпочити,і насолодитись компанією протилежної статі.

-Знайомтесь дівчата ,це Вадим,наш друг і власник цієї чудової дачі,-весело сказав Саня. 

-Привіт я Софія а це моя подруга Іра,-почувши це ім'я, я різко обернувся в сторону цієї дівчини, та коли побачив її,то зрозумів,що це ім'я їй не личить.Вона була як лялька, здавалось  що вона переробила всю себе.Виглядала занадто відверто, тому я подумав, що зовсім їй непідходить це ім'я, бо останнім часом це ім'я мені асоціюється з ніжністю та красою.Подумав що воно личить тільки "русалці".

 -Привіт дівчата, приємно познайомитися. 

-І нам як приємно, Кирило не збрихав, ти ще той красунчик,-підморгнула одна з них,здається Софія.

-Гей,гей,ти чого Софі ти тут зі мною забула, -Кирилові поведінка дівчини несподобалась.

-Та чого ти любчику,ревнуєш чи що,-дівчина підійшла до друга тай поцілувала,-та з тобою я,просто константую факт, чи не так Ір.

-Так,факт, та ви всі хлопці неймовірні.

-Пішли в будинок розкладемся і підемо смажити шашлики,-Кирило в своєму репертуарі, поспішає завжди.

-Пішли,треба все підготувати, та спершу покажу вам будинок, зразу попеджаю,  що в мене тільки дві кімнати та ще є диван у вітальні тож поміститися,чи ви не зночівлею.Я незнав що буде так багато гостей. 

-Та помістимося старий, що ти паришся.

-Окей.

Я зайшов до будинку, по дорозі показуючи зміни в ньому.Кирило вже був у мене одну разу,та це було давно. А ось Саня ще ні .

-Слухай незнаю як було до того,та можу сказати, що те що зараз то вже супер,для дачі те що треба, -мовив він.

-Повір,зараз набагато краще, -відповів йому Кирило. 

-Так краще, мені тут добре, можливо залишуся і жити тут,-відповів їм. Бо справді мені тут було дуже добре.

-О брате,тут гарно, та несумніваюся що добре, але що тут робити. Вертайся вже в місто і робота тебе чекає, правда Кирило. -Саня в нас з міста то для нього село це тільки якщо відпочинок та шашлики. 

-Та  так,я ще невирішив.Ну що будемо готувати все для пікніка.-промовив до всіх. 

-Так давайте, я така голодна.,-весело сказала Софія,-Можемо зготувати салат,поки ви посмажете м'ясо. 

-Та ні дівчата ви в гостях, відпочивайте, можете позасмагати поки,а ми все приготуємо,правда хлопці?!-вирішив проявити гостинність. 

-О так люб'язно ,дякую напевно так і зробимо,лише перевдягнемося,-Софія виглядало почувалася більш розкутою ніж Іра,але на вигляд можна було сказати що навпаки. 

Дівчати пішли в кімнату на яка я їм вказав,а ми тим часом почали, все підготувати. Саня розпалив вогонь,Кирило мив овочі та робив салат, а я розтавив посуд та закуски.Коли все майже було готове до нас під'єднатися дівчата і ми вирішили випити.

-Ну що за нову сторінку твого життя, -підняв чарку з віскі Кирило,-нехай вона буде яскравою та наповненою теплом та радістю.

-Дяккю,-ми всі випили, та почали їсти.

Ми довго сиділи, розмовляли та просто відпочивали.Саня вже трішки спянів так я часто наливав,я теж пив але не багато, тільки Кирило сидів чомусь засмучений.

-Як у тебе справи?-вирішив запитати у нього. 

-Та так,не дуже. 

-А що сталось?

-А він розійшовся з Леною,-Саня пояснив ситуацію. 

-Оо,мені шкода братан,-ніколи незнав як відповідати в такій ситуації. 

-Та все добре, немає за чим шкодувати.Ці стосунки вичерпали себе. 

-Ти ж вроді говорив що налаштований серйозно?-задав логічне питання, так як знав що він навіть хотів одружитися. 

-Ну я то був,а вона ні.

-Зрозуміло,значить не твоє. 

-Значить не моє,-якось розчаровано відповів Кирило. 

-А що ви про сумне,-втрутилась в розмову Софія,-коло вас такі чарівні дівчата,а ви говорите про тих хто вас не цінує,забий Кирило. До речі в мене ще багато подруг якщо щось. -підморгнула до нього. 

-А може мені ви сподобались, -вирішив пожартувати він.

-Ну ти чув що Саня сказав, я зним,соррі,-розвела руками Софія,-ну а що до Іри то тут вже вона обере.

-Якщо щось то я непритендую,-вирішив пояснити ситуацію, невмоєму смаку вона. Красива та не та.

-О Вадиме та ти харчами вирішив перебирати, жартую дівчата, -пожартував Саня.

-Щось таке, -знизив плечима,-просто нехочу ніяк стосунків,якось так.-а про себе подумав що нехочу буде яких,хотілося б щось спрвжне. -Піду пройдусь,-додав,-ви не проти?

-Ну якщо ти хочеш то так,чому ми маємо бути проти,-відповів Саня,-ти хазяїн.

-Тоді добре ви відпочивайте,почуваєте себе як в дома. 

 Пройтися звичайно я вирішив до річки, по перше знову мав надію що зустріну там русалку,хоча всі попередні рази були провальними. Від останнього разу коли я її бачив минуло вже десь три тижні, а здавалося що цілий рік. Мені так хочеться її побачити, хотілося ще раз обійняти і просто відчути її запах.Неможу пояснити що це за такий запах, таке враження що це її особистий вид парфумів. Це тяжко пояснити, я й собі це неможу пояснити.А по друге, захотілось їх залишити самих,бо я не планував інтрижок,а Кирилові напевно вона потрібна, ця інтрижка. А то зовсім розкис,напевно якісь почуття в нього були.