Не обмани

Де і як у такому разі зможуть заробляти собі на шматок хліба, не без масла, зрозуміло, цілі армії таких посередницько-регулюючих ланок у взаєминах між людьми, як: політичні партії, державні законодавчі, судові та виконавчі органи, фінансові інститути, біржі, банки, довірчі товариства, фонди, страхові компанії, юристи, чиновники, різні громадські, релігійні організації…

Усі вони потрібні тільки там, де люди не довіряють одне одному.

Ми більше довіряємо не слову іншої людини, а паперу і всьому, що прийшло йому на заміну: свідоцтву, посвідченню, паспорту, договору, контракту, угоді, декларації, акредитації, наказу, указу, припису, постанові, акту, пакту, протоколу, рапорту, циркуляру, векселю, довідці, розписці, накладній, рахунку, акції, облігації, купюрі… Утворилася гігантська номенклатура, що обслуговує ці документи, не виробляючи нічого корисного.

Владі постійно доводиться доводити своєму народу, що вони йому потрібні. Так склалося, що спецслужбам потрібні терористи, військовим — війни, поліції потрібні злочинці, охороні здоров'я потрібні хворі, банкам потрібні бідні, церквам — ті, хто втратив віру в себе.

Вони, щоб виправдати свою необхідність, самі підтримують і навіть створюють ті проблеми, з якими повинні боротися, вірніше не боротися, вони і так «героїчно борються», а ліквідувати повністю. Але в такому разі вони самі перестануть бути потрібними. Складається абсурдна ситуація, коли та організація, яка створювалася для вирішення проблеми, сама стає її джерелом.

Це можливо тільки в умовах загальної взаємної недовіри, роз'єднаності та розбрату в народі, і ця недовіра постійно сіється, вирощується і підживлюється нашими рідними урядами через ЗМІ. Вони постійно розділяють людей, навішуючи на них різні ярлики.