Розділ 16

  Літак приземлився на території Іспанії. Катя з Єгором без зайвих проблем добралися до необхідного готелю розташованому в місті Кадіс на півдні Іспанії на берегах Атлантики. Катя була не аби як вражена красою міста і взагалі самою країною. Вона вперше в своєму житті покинула Україну і взагалі літала літаком. Наскільки сильно була переповнена емоціями, що їй просто не вистачало часу на з'ясування стосунків з Єгором. А які ще можуть бути з’ясування? Вона відтепер все про нього знає. Хто він і що він, який має вплив і можливості. Перед нею не простий чоловік, а чоловік який може бути не тільки добрим, але і нахабно йдучи по головах досягаючи свого. Та не зважаючи на це Катя продовжує його кохати, а тіло й зараз згорає бажанням опинитися в його обіймах. Чомусь почуття сильніші за розум. Ну, звичайно, це і є кохання. І усвідомлюючи це Катя потроху знову розслабилася у присутності Єгора. І їй знову хотілося щоб він почав проявляти знаки залицяння в її бік.

  Єгор , хоч і робив вигляд, що ще ображений за те, що вона думала, що він монстр. Який будь-якою ціною готовий досягати бажаного. А хіба це не так? Так, але не наскільки ж. Він ніколи не думав ні про вбивства, ні про інші види насильства. В бізнесі у нього свої правила, свої вироблені роками методи. Які добре працюють і дають йому можливість триматися на вершині і мати одну із найкращих та найбільшу Агро холдингу компанію. Але ніякого криміналу, як там думає про нього Катя. І він хотів щоб вона це зрозуміла, але доказувати нічого не став. Зараз він прилетів до Іспанії не тільки на прохання своєї бабусі, але і мав прихований план. Він ще раніше прийняв рішення стосовно Каті і себе і підготувався до нього. Ще два дні назад він був впевнений, що вона погодиться, а зараз у нього з’явилися сумніви. Та втрачати надію це не в його стилі. У нього ще достатньо часу, щоб довести Каті, що він гідний її.

  Єгор звісно, що вже не однин раз був не тільки в Іспанії, а і в інших країна і по роботі, і на відпочинку. Він добре знав не тільки англійську та німецькі мови, а й непогано володів іспанською.

-А ти мене не перестаєш дивувати,- Катя не стрималася щоб не сказати це Єгорові,- знаєш мови.

-Якось же треба спілкуватися з іноземними партнерами,- Єгору були приємні Катині слова,- та й ти добре англійську знаєш.

-Дякую,- а потім якось несміло попросила,- влаштуєш мені екскурсію по місту, як і ще нещодавно по Києву. В Києві ми теж грали фіктивну пару і це… Одним словом історія повторюється.

-І це, що? Та можеш не відповідати. А на екскурсію можна відразу як заселимося в номер, який для нас забронювала бабуся,- Єгор побачив, що Катя смутилася,- не переживай, я буду спати на підлозі.

-Не треба на підлозі,- набралася сміливості сказала Каті,- можеш лягати на ліжкові, але…

-Я не доторкнуся до тебе поки ти цього не забажаєш і мене про це не попросиш. І не зважаючи на те, що іноді ти буваєш не дуже гарної думки про мене, все рівно згораю бажанням тебе зараз поцілувати,- зізнався Єгор.

-Єгор, будемо вже заходити до готелю,-Катя намагалася уникнути такої розмови,- а то люди починають вже дивитися на нас не розуміючи чому ми так довго стоїмо при вході.

-Не забувай, що ми повинні розігрувати закохану пару яка приїхала на романтичний відпочинок,- Єгор взяв Катю за руку,- від нині я буду тебе називати моя дівчинка.

-А мені як тебе називати?- запитала Катя.

-А як би ти насмілилася?- Єгора посміхнувся розгубленості Каті,- що не знаєш підходящих слів?

-Я і надалі буду звертатися до тебе просто Єгор.

-Головне щоб не Єгор Тимофійович,- і вони разом зайшли до готелю.

  Як виявилося згодом вікна кімнати люкс заброньованою Анастасією Іванівною виходили на бік найбільшого пляжу Кадіса Плайя-де-ла-Кортадура.  Кадіс один із найпопулярніших курортів Іспанії. Це місто з великою кількістю пам’яток історії та культури. З нескінченими пляжами та морськими пейзажами.

-Я ще ніколи в житті не жила в такому королівському номері,- Катя не могла стримувати своє захоплення.

-Я впевнений ця поїздка запам’ятається на все життя,- Єгор бухнув на величезне двоспальне ліжко,- через пару хвилин я покажу тобі місто, а ще ми зможемо скупатися та позагорати на пляжі.

-Не зважаючи на місяць вересень погода тут спекотна,- зробила висновок Катя,- але Єгоре, не забувай, що ми сюди приїхали не відпочивати, а виконувати важливу місію. Треба подумати з чого почати.

-Катя, ми й так вже почали,- Єгор сів на ліжкові,- а ще я думаю, що нам варто зблизитися з господарями цього готелю і за дружньою бесідою докласти зусиль, щоб бодай щось вияснити. Чи й насправді тут проживали біженці в 1917році. Зараз я йду в душ, ну а потім нарешті прогуляємося.

-Добре,- Катю не могла спокійно спостерігати як роздягався Єгор, бо її накрила хвиля збудження і вона заплющила очі.

  Вже хвилин через  двадцять Єгор з Катею йшли вулицями Кадісу розглядаючи будівлі по сторонах які були побудовані в різних стилях. Дійсно, в цьому місті можна було насолодиться давньою архітектурою і величчю середньовікових храмів. Неймовірна красота Кафедрального собору заворожувала і сотні сторожових веж. Кадіс – це історія і теперішність які доповнюють один одного в кожному будинкові і в любому об’єкті роблячи місто унікальним.

  Після прогулянки Катя зі Єгором зайшли до ресторану. В основу тутешньої кухні в основному входили морепродукти, хамон, оливки. Отримуючи задоволення від смачної їжі Катя з Єгором завзято обговорювали місто не зважаючи на втому. Після гарно проведеного дня вони нарешті добралися до готелю і щойно опинившись на ліжкові заснули.

  Прокинувшись у ранці Катя не застала Єгора у номері. Подумала, що він мабуть пішов, шукаючи спосіб вивідати в господарів готелю інформацію по їхній справі. В нагоді знадобилася би навіть мізерна зачіпка. Що ж, його знання мови дають йому можливість почуватися вільно серед іспанців, а  також уміння вести розмови. Катя неабияк сподівалася, що Єгор повернеться з гарними новинами. Вона не стала поспішати вставати з ліжка. Хотілося ще полежати, поніжитися і подумати про Єгора. Їй так добре поруч з ним. Ці мандрівки разом так зближують. Тільки завдяки знайомству з Єгором вона мала змогу побувати в Києві і навіть у самій Іспанії. Хіба вона могла раніше уявити, що в неї випаде така нагода. Ніколи навіть про це і не мріяла. Якось завжди була переконана, що далі маєтку нікуди не зможе більше поїхати. Хіба що в Бердянськ на Азовське море, яке не поодалік від них, бо вони все ж проживали у Запорізькій області.