Ілля.
Я прийшов додому у гарному настрої. Сьогодні майже цілий день гуляв з Іванкою. Те, що, вона скоро з’їжджає з інтернату це дуже добре. Будемо бачитись частіше. Вона моє щастя. А, щастя повинно бути поруч. І скоро воно буде поруч... сподіваюсь на це. Ніколи не думав, що закохаюсь у дівчину з інтернату. Мені весь час казали, що у таких закладах одні наркомани та вбивці. Але це не так і я в цьому переконався. Іванка ніжна, мила і добра. Як вона живе в інтернаті, я не знаю і не розумію.
Я ліг на ліжко і написав їй повідомлення.
“Привіт, як доїхала?”18:05
Іванка мені не відповіла. Я лежав на ліжку і дивлюсь у телефон. Вона не читає моє повідомлення. Хоч би з нею було все добре. Може Стас її десь зупинив? Не знаю, що і думати.
Я лежу і дивлюсь на наші фотографії. Як ми грали у боулінгу, пили каву. Я розсмішив Іванку так, що вона трохи захлинулась кавою. Є фотографія, де вона мене цілує у щічку, а потім навпаки. Загалом у нас тридцять фотографій вийшло.
Нарешті вона мені відповіла.
“Привіт, все в порядку. Доїхала добре. А ти як?”18:30
“Я добре, чого довго не відповідала, я вже хвилюватись почав”18:32
“Пробач, що заставила тебе хвилюватись. Я ходила у їдальню, вечеряти, а телефон випадково забула у кімнаті”18:35
“Зрозуміло”18:35
“До речі, де обіцяні фотографії?” 18:36
“Зараз скину, тут їх тридцять” 18:37
“Ого, ну, я чекаю (смайлик, який посміхається)”18:38
“Фотографії, вже у тебе”18:42
“Дякую (поцілунок)”18:43
“Що робити будеш?”18:44
“Думаю, до уроків підготуватись, а ти?”18:45
“Я буду відпочивати, можливо вечерю приготую”18:46
“Ти вмієш готувати?”18:47
“Так, коли залишався дома один і був голодний, довелося навчитися”18:48
“Зрозуміло, то ти молодець”18:49
“Дякую, добре, роби уроки, гарного тобі вечора, а я напевно піду все ж таки готувати вечерю (поцілунок)” 18:50
“Добре, дякую, смачного тоді (поцілунок)”18:51
“Дякую”18:52
Я поклав телефон у кишеню штанів і пішов на кухню. Я зайшов на кухню. За столом сидів брат і щось пив.
- Як погуляв?
- Добре — я підійшов до холодильника і дістав звідти овочі. Вирішив приготувати овочевий салат
- Де були?
- Спочатку у ресторані, потім у боулінг ходили — я взяв ніж і почав нарізати овочі — ти знаєш коли батьки приїдуть?
- Казали, що завтра зранку
- Зрозуміло, ну, я завтра зранку йду на роботу. А ти, що робити будеш?
- Я приїхав сюди відпочивати, тому думаю, піду з друзями погуляю — я нарізав огірки й поклав їх у миску і почав різати перець — покажи фото своєї дівчини
- Навіщо?
- Цікаво, яка вона
- Ну, добре — я витягнув телефон з кишені й включив фотографію — ось, дивись
Макс роздивився фотографію. І почав посміхатись.
- А, вона дійсно красива... кажеш вона з інтернату?
Брат віддав телефон мені.
- Так, а, що?
- Я багато раз від тата чув про людей з інтернатів і дитбудинків. Він не вважає їх за людей
- Чому?
- Тому що, його двоюрідна сестра вийшла заміж за чоловіка з дитбудинку. А він п’є і коли не тверезий починає ще і бити
- А, чому я про це нічого не знав?
- Не знаю — брат знизав плечима
- Ну, Іванка зовсім не така
- Її звати Іванка?
- Так
- А, як ти взагалі з нею познайомився?
Я поставив миску з салатом на стіл. Дві тарілки та виделки.
- Я побачив її вперше в інституті, вона виступала на сцені, а потім у ресторані там був банкет і вона там була. А вже познайомився з нею на наступний день — я почав накладати салат собі у тарілку — проходив повз її інтернату, там якийсь хлопець до неї приставав, так я за неї заступився
- Цікаво, молодець, не очікував від тебе такого
- Чого саме?
- Що ти заступився за дівчину — я посміхнувся, взяв виделку і почав їсти салат
- Вона, мабуть, зараз вчить уроки, розповідала, що добре вчиться і часто буває у бібліотеці
- Почекай, ти сказав, що вона виступала на сцені
- Так, вона танцювала... Іванка балерина
- Прикольно — брат посміхнувся. А я на мить подумав, чому ми з братом зараз так добре розмовляємо. Напевно, тому що з його сторони немає агресії. Може він почав змінюватись? Не знаю.
Ми ще з братом розмовляли про його навчання в іншому місті, про моє навчання, про роботу. Ми розмовляли приблизно півтори години.
Я побачив, що мені прийшло повідомлення від Іванки.
“Добраніч, любий (поцілунок)”22:05
Я посміхнувся і відправив їй теж повідомлення.
“Добраніч, сонечко (поцілунок)”22:06
Я зайшов у свою кімнату і зразу ліг спати. Бо втомився... виснажливий і емоційний день був, а завтра на роботу.
Іванка.
Я написала повідомлення Іллі. І вже лежу у ліжку. Адріана пішла чистити зуби, а я на стільки втомилась, що нічого не хочу. Ми з Адріаною вирішили завтра цілий день дивитись фільми. Бо уроки ми вже всі зробили.
Я прокинулась від вібрації свого телефона. Він лежав на ліжку біля мене. Я розблокувала його і побачила повідомлення від Іллі.
“Добрий ранок, сонечко. Як справи? Сподіваюсь я тебе не розбудив :)”7:05
“Добрий ранок, ти мене розбудив. Але все одно треба прокидатись тому нічого страшного. У мене все добре. А у тебе?”7:08
“Пробач, що розбудив. У мене все добре, ось збираюсь на роботу. Сьогодні зміна почнеться рано. О дев’ятій. А ти, що сьогодні робити будеш?”7:11
“Я сьогодні буду відпочивати. Вчора до десятої робила домашнє завдання. Тому сьогодні весь день буду з Адріаною дивитись фільми. Ми ж будемо розмовляти ввечері?”7:14
#297 в Молодіжна проза
#47 в Підліткова проза
#2681 в Любовні романи
#1302 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.03.2022