Розділ 18

Приїхавши на місце святкування, Діма та Віка відразу знайшли своїх друзів, і вже були компанією. Весілля проходило на околиці міста, у дуже затишному, та неймовірно фантастичному закладі. Навколо галявини на якій відбувався розпис, був гарний зелений ліс, у небі не було жодної хмаринки, а сонце здавалося що сяяло як ніколи. У центрі галявини була облаштована квітами гарна арка, це було місце для винуватців цього свята. По обидві сторони розміщувалися стільці для гостей. Трохи ближче до ресторану був гарний фонтан, із якого під променями сонця сріблом виблискували краплі води. 
Усі присутні очікували на появу наречених. І от на галявині з’явилася пара, вони дивилися один на одного закоханими очима, і здавалося не помічали нікого. Усі присутні затамувавши подих, чекали допоки молоді підтвердять свої почуття підписами. І ось трохи часу, і тепер Андрій та Надія офіційно чоловік та дружина, які дали обіцянку бути завжди поряд і підтримувати один одного, щоб не трапилося.
Усе святкування минало весело та енергійно, була запланована велика шоу-програма, із різними музикантами, аніматорами, ілюзіоністами та ще багато інших розваг. Після розрізання торту, опівночі відбувся святковий салют, на який зібралися усі гості.
- Це щось неймовірне ніби у казці, - промовила Вікторія в обіймах Дмитра.
- Так дійсно, коли поруч така принцеса, то кожен день ніби казка, - сказав Діма і поцілував дівчину. – Інколи я думаю, за які мої справи життя мені подарувало такий неймовірний подарунок у вигляді тебе.
- Напевно за те що ти щира і справедлива людина, - додала дівчина міцніше обіймаючи Дмитра
- Дякую тобі не дивлячись на все ти довірилась мені, підтримувала мене і за те що просто поруч. Ти найкраща із усіх кого я зустрічав за своє життя!
- Це дуже мило, але якби не ти я б і не знала відчуття того, що щастя поруч.
- Тепер твоє щастя буде завжди поруч, якщо звісно ти не проти?, - запитав хлопець дивлячись у очі Вікторії.
- Ти це зараз серйозно?
- Цілком, за рік зробимо весілля, далі праця діти і все інше, саме ці моменти я хочу розділити із тобою, в цьому я впевнений як ніколи.
- У мене немає слів, - дівчина була приємно здивована пропозицією Дмитра.
- Я все розумію, тобі необхідний час на роздуми, тому коли будеш готова тоді й відповіси, про мої плани і бажання ти знаєш.
- Роздуми тут ні до чого. Адже моє щастя тепер завжди буде поруч зі мною. Кохаю тебе.
- Моя красуня, і я тебе кохаю, - Дмитро ніжно поцілував Вікторію і в цей момент у небі пролунав ще один постріл салюту.