Розділ 6

Десять днів пролетіли дуже швидко, всі були зайняті підготовкою до святкування Нового року. Вбирання ялинки, різні прикраси у домі створювало неймовірно сімейну та спокійну атмосферу і всі цьому були дуже раді. Сім’я Дмитруків приєдналася до Бергесів та зустріли Новий рік разом. Батьки  були задоволені тим які відносини складалися між їх дітьми, адже вони зрозуміли що протягом того життя яке вони прожили, вони лише тільки працювали і майже не бачили дітей, не розуміли їх бажань, проблем і різних відчуттів які були у них. Зараз їхні діти усміхнені щасливі, вони не вважають себе ідеальними батьками, швидше навпаки, зовсім не ідеальними, адже тільки зараз зрозуміли, що робота це є не найважливішим що може бути у житті. 

Після новорічних подій сім’ї ще більше здружилися, різдвяні свята вони провели у Дмитруків в будинку. Підприємства батьків розвивалися та набирала популярності, адже два найсильніших підприємці міста об’єдналися, і розширювали свою мережу за межі міста, і у них це успішно виходило. Анастасія Володимирівна із мамою Вікторії вирішили відкрити власний салон краси, і у них йшли непогано справи. Після свят всі повернулися до роботи, а діти до навчання, та на вихідних один день вони завжди виділяли для сімейних посиденьок.

І от із початком весни усе прокидається від зимового сну, і дівчата та жінки святкують своє свято. Ще задовго Вікторія домовилася із подругами про святкування 8 березня у клубі. І от коли настав той вечір дівчата розмовляли по телефону про подальші плани,  і вирішили розпочати збиратися, так як на восьму вечора у них був замовлений столик. Допоки Віка фарбувалася, у кімнату зайшла Миколаївна.
- Як завжди красуня. Усіх хлопців зачаруєш, а одного то навіть дуже.
- Дякую тобі, ех можливо, - сказала Віка із сумом.
- Так не зрозуміла, Торі  чому сумуєш, сьогодні свято ти гарна і вечір обіцяє бути дивовижним. Що трапилося?
- Розумієш, Андрій не виходить на зв’язок, навіть не привітав, я  розумію раніше у нього проблеми із навчанням були, а сьогодні що йому завадило написати два слова та привітати мене.
- Ну, Торі можливо у нього для тебе такий грандіозний сюрприз що він тримає ось таку інтригу, а можливо й забув, ти ж знаєш цим чоловікам завжди усе потрібно нагадувати
- Не знаю, не впевнена вже я ні в чому.
- Так дівчинко моя, плечі розправила, посмішку і сяючі очі одягла і швиденько відпочивати, жоден чоловік не вартий жіночого смутку. Давай я чекаю допоки ти одягнеш образ щастя і відпочинку.
- Ох Миколаївна ти завжди вмієш підняти настрій, одягаю образ і настрій і все запалювати цей вечір.
Роздався телефонний дзвінок.
- Так.
- Ну Віка, ти де, ми уже під’їхали під будинком чекаємо. – запитала Даша. 
- Ой я трошки із реальності випала, все все біжу уже. Миколаївна бувай, я побігла вже дівчата чекають.
- Бувай сонце, повеселися добре.