Розділ 1

Сім’я Бергес сидить за столом та вечеряє. Усі обговорюють прожитий день зненацька на телефон Вікторії приходить повідомлення. 
Тато Вікторії гнівається : 

- Не можеш із сім’єю повечеряти спокійно, постійні повідомлення. Краще б навчання зайнялася.
Вікторія відреагувала спокійно, так як батько був завжди строгим. Далі сидячи за столом її непокоїла думка про те хто б там міг бути. Після вечері вона йде до себе у кімнату та дивиться в телефон. Від побаченого стає шокована. Їй прийшло повідомлення від Андрія, хлопця який вже давно подобався їй, «Привіт, що робиш? Йдеш сьогодні на дискотеку?»
Віка не стала відписувати, а вирішила зателефонувати Андрію.
- Привіт. Що ти хотів? – запитала Вікторія.
- Я ясно написав. Питання не змінилося.
Віка не ображалася за такі відповіді Андрія, тому що знала що у нього такий характер і це вже невиправно.
- А тобі що з того? – заперечила дівчина.
- Ну.. я б міг тебе забрати, а потім назад додому відвезти.
- Цікава пропозиція, але краще зустрінемося вже там. - - Бувай.
- Ну гаразд, бувай. Буду чекати
Віка була дуже рада такому запрошенню Андрія. Вона вирішила зателефонувати подругам Даші та Олі, адже сама вона піти не могла та і хотіла провести час із дівчатами.

Що дівчата готові стати королевами цього вечора?
Ого, Віка, я бачу настрій дуже цілеспрямований та шалений.
Ахахаха, саме так ти як завжди все вірно підмітила. То як ідея?
Звісно готові, я замовлю таксі, хоча ще дуже рано, допоки ви «нарядитеся» то ми будемо винні таксі кругленьку суму за очікування. – підсумувала Даша
Ахахаха, це точно. Краще через дві годинки. Я буду за це час зібрана підійду до тебе. А там і Віка до нас приєднається. Ти встигнеш?
Так точно, повністю з вами згідна. Думаю за стільки часу точно встигну. 
Ахаха, тоді добре, допоки зберемося, буде 20:30, якраз о 21:00 будемо біля клубу. Все бувайте. До зустрічі!
Чекаємо тебе.
О 21:00 дівчата були на шляху до клубу «Олдрін», прийшовши, вони замовили собі столик, і зробили свою постійне замовлення – кава і шоколад, невід’ємна частина вечора дівчат.
Віка шукала поглядом Андрій, але не помічала його. Тільки вона встигла подумати, що він  зглузував із неї, як хтось зненацька підійшов ззаду.
Привіт красуня, не мене часом шукаєш? – обіймаючи дівчину промовив Андрій.
Віка здивовано повернулася, та побачивши Андрія додала посміхнувшись:- Та ні, з чого б це тебе мені шукати?
А я тут вже зрадів, ну гаразд, але намірів своїх я незмінюю, ходімо танцювати.
Навіть так? Гаразд, дівчата ви зі мною? – поцікавилася Віка.
Ой я щось за дорогу втомилася, ще трошки посиджу, а Дашка зі мною побуде ви йдіть.
Так так я тут, щоб тобі сумно не було.
Моя ж ти лапочка. – жартівливо відповіла Оля.
Дівчата разом засміялися з цієї ситуації.
Ну тоді і я з вами посиджу, а тоді разом підемо.
НІ НЕ ТРЕБА!!!! – в один голос викрикнули Оля і Даша.
Ти йди потанцюй бач тебе кличуть, а ми через трошки приєднаємося. – запропонувала Даша.
Нуу гаразд, йду йду. Ну що ти ще не передумав танцювати,- звернулася Віка до Андрія.
Та ні, з тобою завжди за.
Пара відправилася на танцпол, поближче до ді-джея, згодом зовсім загубившись у натовпі від дівчат. Дівчата стали між собою розмовляти:
Втомилася від дороги значить, оце Олю у тебе фантазія, що не зробиш заради щастя подруги.
Ну звісно, вони ще довго отак одне від одного ходити будуть, а ми їм трошки прискоримо їх спілкування. Ти ж сама бачиш, як вона змінюється коли він поруч. – сміючись додала Оля.
О так, просто розцвітає. Головне щоб він був із нею справжній, бо якщо він просто бавиться, а Віка це зрозуміє то її стан буде гіршим ніж тоді коли вона дізналася що він зустрічався із Кірою.
З цим згідна, будемо надіятися на краще, та і ми завжди ж будемо порчу. А зараз я вже відпочила і готова до запальних танці.
Ахахах, так ми завжди тут. Ну тоді ходімо станемо королевами цього вечора. – Даша піднялася зі свого місця, та потягнула Олю до танцю.
Андрій та Віка танцювали цілий вечір удвох, і навіть не помітили коли було вже далеко за північ. Коли дівчата у натовпі їх все ж знайшли, уже була друга година ночі, Віка засмутилася і трохи запанікувала, адже о 00:00 вона повинна бути вдома, за правилами батька. Хоча вона рідко приходила в такий час, тому що із хатньою робітницею вона мала дуже хороші відносини, і та завжди допомагала дівчині не натрапити вночі на батька та тихенько лягти спати. А на наступний день ще й придумати чому його старша донька не може вийти на сніданок.  
Тетяна Миколаївна, хатня робітниця, замінила Вікторії бабусь яких вона, можна сказати зовсім не знала, адже їх життя обірвалося ще коли дівчинка була маленькою. Ту втрату вона перенесла дуже тяжко, і батьки не знали як зарадити цьому, бо маленька Віка постійно плакала та кликала до себе бабусю. В будинок щодня приходили нові робітниці, та жодна не могла справитися із дитиною. А от одного дня, коли батьки втратили надію на те, що зможуть когось знайти, у їх дім зайшла жінка старшого віку, яка хотіла влаштуватися на роботу. Галина Дмитрівна, мама Віки, не дуже хотіла приймати цю жінку, так як будинок великий, прибирання дуже багато та ще й готувати потрібно, але вона змінила рішення після того що було далі. Коли Тетяна Миколаївна розповідала про свій досвід у цій сфері, по сходах спустилася дівчинка 5 рочків, з золотавими кучерями, які блищали на сонці та неслухняно спадали на плечі дівчинки. Дівчинка була сумна та заплакана, вона підійшла до жінки та оглянула її, і в той момент підбігла та обійняла жінку за шию дуже сильно, і запитала:- Ти тепер назавжди будеш зі мною,- та поцілувала Тетяну Миколаївну в щічку. Жінка не могла стримати посмішку та сліз, адже вона немала нікого із рідних. Її дочка подорожуючи із чоловіком та сином загинули у автокатастрофі, а чоловік загинув у молодому віці, і вона сама жила. Галина Дмитрівна, дуже зраділа, що її донечка нарешті посміхалася і вирішила прийняти Тетяну Миколаївну на посаду. Звісно вона розуміла, що потрібно буде ще брати персонал, так як жінка вже старша і таке навантаження буде їй забагато.
Андрій запропонував відвезти дівчат додомуіз клубу. Останню він підвіз Віку, вони під будинком дівчини, ще довго розмовляли, аж доки не почало світати. Віка вирішила що потрібно йти, адже батько скоро прокинеться, і тоді будуть серйозні наслідки.