Глава 9.

Розплющивши очі, Поліна солодко потягнулася в ліжку, позбуваючись залишків сну. Тепла ковдра приємно гріла тіло, а після трьох ночей на канапі м’який матрац здавався тендітною хмаринкою, з якої не хотілося вставати. Перший день відпустки, попереду два тижні відпочинку. Поліна взяла телефон і подивилася на годинник. Восьма ранку. Можна було б спати довше, але за звичкою організм прокинувся раніше. Хоча може воно й на краще. Навіщо витрачати зайвий час на сон, коли навколо стільки нового і цікавого? 

Поліна відкинула ковдру і підвелася з ліжка, засовуючи ноги у м’які капці з логотипом готелю. Вона приїхала в цей затишний куточок у Карпатах вчора ввечері, але ще не встигла нічого побачити. З дороги тіло почувалося втомленим, тому після вечері дівчина прийняла гарячу ванну та одразу лягла спати. Але тепер Поліна почувалася повною сил та енергії. Сьогодні можна оглянути все навколо та перейти до активних розваг. Готель був п’ятизірковий і дівчина не сумнівалася, що тут знайдеться купа цікавинок.

Поліну поселили в номер на третьому поверсі. Обстановка тут була вишуканою, а кімната виглядала дуже затишною. В номері стояло величезне м’яке ліжко з купою подушок, навпроти якого висів великий телевізор. Були й інші меблі — велика вбудована шафа, охайний стіл біля вікна, кілька стільців і маленький балкон. Поліні одразу сподобалось тут. Ідеальне місце, щоб оговтатись після невдалого роману з Віталієм. Можливо за час цієї відпустки навіть вдасться вигнати з голови думки про Давида? Шкіра дівчини вкрилася мурашками від згадки про їхню останню зустріч. Поліна раділа, що вчасно зупинила Давида. Але водночас усвідомлювала, що їй теж дуже хотілося того поцілунку. 

Дівчина підійшла до великого дзеркала, що стояло в кутку номера і поглянула на своє відображення. Світло-фіолетова шовкова піжама з коротких шортиків і топу, оздобленого чорним мереживом гарно окреслювала сідниці та груди, надавала спокусливості фігурі. Поліна обожнювала гарну білизну. Цей комплект вона купила для Віталія, але так і не встигла одягнути. Воно й на краще. Інакше довелося б викинути його так само як ліжко. Поліна посміхнулася своєму відображенню і розправила пальцями своє довге чорне волосся, яке після сну виглядало трохи розпатланим. Геть всі сумні думки і вперед, до нових вражень! 

Поліна підійшла до вікна, поруч з яким розташовувалися скляні двері на балкон і завмерла, зачарована побаченою красою. Вікно номеру виходило прямісінько на мальовничі гірські схили, вкриті густим сосновим лісом. Похмуре зимове небо з самого ранку щільно затягнулося хмарами, але сховані під сніговим вбранням лапаті сосни виглядали неймовірно гарними навіть за цієї похмурої погоди. Поліна відчинила двері балкону і жадібно зробила глибокий вдих. Свіже гірське повітря наповнило легені прохолодою, в якій яскраво відчувалися нотки ароматної хвої. Шкіра враз вкрилася мурашками від морозу, що сміливо увірвався до кімнати. Проте дівчина ще кілька хвилин стояла біля відчинених дверей, дихаючи смачними ароматами гір. Ксюша і Матвій зробили їй чудовий подарунок на день народження. Це буде незабутня відпустка!

Валізи Поліни досі стояли біля дверей. Вчора не було жодного бажання розпаковувати свій багаж, але зараз доведеться це зробити. Не йти ж на сніданок у піжамі! Відкривши валізи, дівчина взялася розвішувати свої речі у шафі. Поліна не планувала ходити по клубах і вечірках, але все ж таки взяла з собою парочку гарних суконь, які можна було одягнути для приємного вечора. Зрештою, можна бути гарною в першу чергу для себе. Решту місця у валізах займав зручний одяг, в якому можна було активно проводити час в горах. 

Натягнувши чорні легінси та червону приталену сорочку на ґудзиках, пошиту з теплої картатої тканини, Поліна розчесала своє волосся, захопила телефон і ключі та вийшла з номера. Цікаво, що подають в цьому готелі на сніданок? Не встигла дівчина замкнути двері, як телефон в її руках озвався гучним дзвоном. Поглянувши на екран, Поліна посміхнулася і взяла слухавку:

— Привіт, Ксюш!

— Привіт, подруго! — пролунав у динаміку м’який дівочий голос. — Ну як тобі перший день у відпустці?

— Тут неймовірно гарно! — Поліна зупинилася біля ліфта, натискаючи кнопку. — Номер дуже затишний, а з вікна такий краєвид на гори! Дякую за подарунок!

— Тобі буде корисно відпочити від роботи та міста, — Ксюша зробила паузу. — Що ще нового? Може когось… тобто щось цікаве бачила?

— Я ж лише вчора ввечері приїхала, ще нічого не роздивилася. От поснідаю і почну відпочивати на повну!

— Чудовий план. Гарного дня, Поль!

Ксюша поклала слухавку, а Поліна зайшла в ліфт, який вже відчинив перед нею свої дверцята. Гостей готелю годували в просторій залі, обстановка якої нічим не поступалася справжньому ресторану. Сніданки, обіди та вечері тут проходили у форматі шведського столу, тому Поліна взяла тацю і рушила обирати собі страви. Треба добре підкріпитися, щоб вистачило сил на активний день. Зупинившись біля столу, заставленого різноманітною їжею, дівчина обрала якусь фірмову апетитну закуску з яйцем пашот, бринзою, авокадо, помідорами та беконом, захопила до неї рум’яний тост і рушила по десерт. 

Солодке було на окремому столі, що стояв поруч. Поліна пригледіла рум’яний круасан з шоколадом, який повинен був стати чудовим доповненням до кави. Біля десертів утворився невеликий натовп, але дівчина все ж таки прослизнула до потрібного куточку столу і взяла круасан. А вже в наступну мить відчула, як хтось грубо штовхнув її ліктем під ребра. Поліна зойкнула та різко розвернулася обличчям до свого кривдника. І розгублено завмерла на місці, побачивши Надю. Жінка намагалася дотягнутися до тарілки з шоколадними кексами, проте враз забула про солодке, зустрівши погляд Поліни. А за спиною Наді стояв Віталій. Він теж здивовано дивився на дівчину і виглядав не менш розгубленим ніж дружина.