Щастя

                                                               (15.05.2020)

   Ця історія, написана мною в цей чудовий день, і присвячую я її чудовій людині. Вам! Так-так саме Вам! Знайте, Ви заслуговуєте на щастя. Нехай воно має найбільші розміри і найхимерніші форми, але воно завжди буде Вашим. Просто посміхніться!!!
   Жило собі на світі малесеньке-прималесеньке щастя. І найбільше всього воно хотіло знайти собі господаря. Воно довго блукало світом аж поки не дійшло до невеликого села. Воно сподівалося, що знайде собі господаря, який прагне бути щасливим. Та, нажаль, в двадцять першому столітті майже не лишилося добрих, веселих і оптимістично налаштованих людей. Усі зайняті думками про якісь проблеми, роботу, домашні справи. Ніхто не помічає яскравих барв життя навколо, всі бачать лише сірий похмурий світ.
   Щастя зрозуміло, що знайти собі хорошого господаря буде дуже нелегко. А хорошим господарем буде лише той, хто вміє бачити навкруги дрібниці, які можуть зробити людей щасливими, той, хто не вважає своє життя нудним і буденним.
   Це був великий порожній двір. Собаки не гавкали, людей не було видно. Щастя вирішило зайти, раптом там хтось чекає на нього. Щастя постукало у вікно, десь із хати долинали різкі звуки: жінка кричала на чоловіка. Щастя зайшло з іншого боку і постукало в інше вікно, звідти линули інші звуки, це дитина плакала, дослухаючись до сварки батьків. Щастя зрозуміло, що тут нікому немає діла до рідної дитини, що вже говорити про щастя. Воно пішло геть з цього двору.
   Наступний дворик був набагато менший, в дворі бігала маленька собачка. Цей двір дуже відрізнявся від попереднього, тому Щастя зайшло. Воно лише встигло розгледіти самотню жіночку, що з невеселим обличчям поралася на городі, раптом песик почав голосно гавкати і намагатися схопити щася. Воно намагалося пройти до самотньої господині, але песик його не пускав. Жінка, почувши гавкіт, прибігла в двір і почала лаятися страшними словами, і, навіть, не помітила Щастя, яке стояло зовсім близько. Щастя так злякалося, що чимдуж побігло із двору.
   Перевівши подих, Щастя пішло в ще один двір. Двір під номером п'ятдесят три. Цей двір дуже відрізнявся від двох попередніх. Він був якийсь особливий і дуже барвистий. Біля двору квітдо неймовірно багато гарних запашних троянд, вони були різних кольорів і розмірів. Це дуже сподобалося Щастю, і воно рішуче покрокувало у двір. Там воно зустрілося з величезним собакою. Спочатку воно неабияк злякалося, але потім побачило, що замість того щоб гавкати, песик дружелюбно вимахує хвостом. Щастя широко посміхнулося і пішло до вікна. Воно побачило там неймовірну картину: сини вітали матусю з днем народження. Вони міцно обіймали її, а вона щиро усміхалася. Щастя тихесенько прокралося в будинок. На столі, Щастя побачило папірець, це був список справ, який мав не менше десяти пунктів. І тоді воно зрозуміло, що знайшло свою домівку. Адже не зважаючи ні на що, ця жінка усміхалася і раділа. Просто випромінювала доброту і любов.
   З тих пір Щастя живе в будинку під номером п'ятдесят три, навколо якого квітнуть троянди. В будинку завжди лунає дитячий сміх, а жіночка, яка так сподобалася Щастю, завжди посміхається. 
P.S. 
Відкрийте фіранки. Бачите, там за вікном стоїть Щастя? Підіть відкрийте двері, нехай воно зайде у Ваш дім...