Серед тисяч незнайомих облич

Mon obsession

Mon obsession

 

Твої губи бентежать моє забуття,

Відлік часу пройшов, та ніяк не загину.

Проклинаючи вибір я піду в вигнання. 

Стираючи з памʼяті кожну хвилину.

 

Звʼяжи мені руки та кинь у кайдани

Не даруй шансів вирватись, благаю біжи.

Я не чую вже болю, гниють мої рани,

Не смій повертатись, відтепер ми чужі.

 

Босими ногами не нехтуй калюжами

Ти спритно без сумнівів швидко тікай.

Ховайся в провулках за стінами дужими,

Губами закляттям забутим вбивай

 

Воно  приховає, немов місяць закоханих.

Вбереже, це вже точно, від злої біди.

Стрибай між рядками моїх слів друкованих.

Крокуй обережно та ховай всі сліди.

 

Бо буду невпинно, скаженою бурею

За тобою я гнатись, бо впіймав аромат.

Заряджай свою зброю срібними кулями,

Щоб вже точно загинув твій адресат. 

 

Я вхоплюся за рану й з останніми силами

Впаду на коліна, та сумно всміхнусь.

Чи злапав тебе текстами, рваними римами?

Бо тепер я кохати вже точно навчусь. 

 



#971 в Різне
#161 в Поезія

У тексті є: поезія, вірш, poetry

Відредаговано: 21.10.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше